Володимир Ворошилов span>
Володимир Якович Ворошилов, автор, режисер і ведучий передачі «Що? Де? Коли?», Народився 18 грудня 1930 року в Сімферополі, в сім'ї відповідального міністерського працівника. З початком Великої Вітчизняної війни сім'я була евакуйована, а в 1943 році переїхала до Москви.
Володимир навчався в Московській художній школі для обдарованих дітей, потім в Академії мистецтв Естонської РСР (факультет живопису). Надалі навчався у Школі-студії МХАТ (постановочний факультет) і на Вищих режисерських курсах.
У 1954 році його з розподілу відправили на рік до Німеччини художником в театр групи радянських військ. У 1955-1956 роках він був художником-постановником МХАТу, Малого театру, Театру оперети. Працював режисером у театрі «Современник» і в Театрі на Таганці.
У 1966 році Ворошилова запросили на телебачення, де він знімав документальні та науково-пізнавальні фільми. У 1968 році з'явився перший великий проект «Аукціон» — перша ігрова передача Центрального телебачення в прямому ефірі. В ефір вийшло шість випусків. Програма була знята з ефіру радянською цензурою, а Ворошилов перейшов в розряд позаштатників і надовго став персоною нон-грата. У перші роки існування передачі «Що? Де? Коли?»У титрах навіть не вказувалася його прізвище.
З 1970 по 1972 рік працював над програмою«А нумо, хлопці!».
4 вересня 1975 в ефір вийшов перший випуск гри «Що? Де? Коли?», создатем якої і провідним довгі роки був Ворошилов. У 1997 році Володимир Якович став академіком Російської Академії телевізійних мистецтв «ТЕФІ». Академія відзначила його званням лауреата і премією за програму «Що? Де? Коли?». 30 грудня 2000 він провів свою останню гру в ефірі.
Ворошилов є автором книг «Феномен гри», «Загадки театрального режисера» і ряду статей про телебачення.
10 березня 2001 Володимир Якович Ворошилов пішов з життя. Смерть наступила в результаті серцевого нападу близько п'ятої вечора на дачі у підмосковному Передєлкіно.
У 2001 році він був посмертно удостоєний премії «ТЕФІ» в номінації «За особистий внесок у розвиток вітчизняного телебачення».