Юхим Копелян

Юхим Захарович Копелян
Юхим Захарович Копелян народився 12 квітня 1912 року в білоруському містечку Річиця. Після закінчення школи працював слюсарем на заводі «Червоний путиловец» (Ленінград), в 18 років поступив на архітектурний факультет Академії мистецтв. Студентом підробляв статистом у Великому драматичному театрі, вступив у студію при театрі. У студії зарекомендував себе як характерний актор.

По закінченні студії Копелян був прийнятий в основний склад БДТ. Перші роки в театрі не були відзначені особливими успіхами. Війна застала БДТ в Баку на гастролях. Копелян вступив в Народне ополчення, на фронт потрапити не встиг і залишився в «Театрі Народного ополчення», який незабаром перетворився в «Ленінградський фронтовий агітвзвод».

11 лютого 1943 БДТ першим з евакуйованих театрів повернувся до Ленінграда, з липня Копелян знову актор БДТ.

До середини 1940-х років Копелян — «перший негативний герой БДТ», але не минув його і романтичний репертуар. Зіграно було багато ролей: Мачек («Під каштанами Праги» Симонова, 1946), Боб Мерфі («Російське питання» Симонова, 1947), Рюмін («Дачники» Горького, 1949), Дон Сезар де Базан («Рюї Блаз» Гюго, 1952) та багато інших.

З 1956 року у нього практично не було прохідних ролей. Акторської удачею можна назвати Маріо («Синьйор Маріо пише комедію» А. Ніколаї, 1958) та Ільїна («П'ять вечорів» А. Володіна, 1959) в спектаклях Товстоногова. Вражаюче було його вміння мовчати і думати на сцені, тривожачи уяву глядача. У короткі сценічні мгновенья актор встигав зіграти людську долю.

Копелян багато знімався в кіно і на телебаченні. Серед його кращих ролей в кіно — Сава Морозов («Микола Бауман», 1968), Свидригайлов («Злочин і кара», 1970). Знімався він в телевізійних фільмах «Стара фортеця», «Крах інженера Гаріна», «Солом'яний капелюшок», «Вічний поклик» та багатьох інших.

Неповторним було його читання тексту від автора у фільмах «Сім нот в тиші»(1967),«Зустрічі з Горьким»(1969),«Пам'ять»(1971) та телевізійному фільмі«Сімнадцять миттєвостей весни».

Помер Юхим Захарович Копелян в Ленінграді 6 березня 1975 року.