Ірина Токмакова

Ірина Токмакова
Ірина Петрівна Токмакова народилася в Москві 3 березня 1929 року в родині інженера-електротехніка і дитячого лікаря, завідуючої «Будинку підкидьків».

Вірші Ірина писала з дитинства, але вважала, що письменницькі здібності у неї відсутні. Із золотою медаллю закінчила школу. У 1953 році після закінчення філологічного факультету МДУ, поступила в аспірантуру за загальним та порівняльного мовознавства і працювала перекладачем. Вийшла заміж, народила сина.

Одного разу в Росію приїхав шведський енергетик Боргквіст, який, познайомившись з Іриною, прислав їй книжку дитячих пісеньок на шведській мові. Ірина перевела ці вірші для свого сина, але чоловік відніс переклади у видавництво, і незабаром вони вийшли у вигляді книги.

А потім дуже скоро вийшов і збірку власних віршів Ірини Токмаковой для дітей — «Дерева».



Ця невелика книжка одразу стала класикою дитячої поезії. Потім з'явилася проза: «Аля, Кляксіч і літера" А "», «Може, нуль не винен?», «Щасливо, Івушкін», «Сосни шумлять», «І настане веселе ранок» і багато інші повісті й казки.

Також перу Токмаковой належать кілька освітніх повістей-казок для дітей дошкільного віку і класичні переклади англійських і шведських фольклорних віршів. Ще вона перекладає і з інших європейських мов, таджицького, узбецького, хінді.

Ірина Токмакова є лауреатом Державної премії Росії за твори для дітей та юнацтва та Російської літературної премії імені Олександра Гріна.