Валерій Лобановський

Валерій Лобановський
Валерій Васильович Лобановський народився в Києві 6 січня 1939 року. У дитинстві, як і багато хлопчаків, мріяв стати шофером і дуже любив іграшкові машинки. Сім'я вважала, що після школи хлопчик вибере технічну професію і стане інженером.

З ранніх років у Валери проявляються головні риси характеру і життєві принципи: стійкість духу, постійність поглядів, наполегливість. У 13 років він почав грати у футбол в спортивній дитячій школі. Футбол став для нього найважливішим справою, але він вирішив, що зможе поєднати його з навчанням в інституті і поступив в Київський політех.

Свою футбольну кар'єру Лобановський почав в київському «Динамо» в 1958 році. У Києві він провів шість років, потім грав в одеському «Чорноморці» (1965-1966) і донецькому «Шахтарі» (1967-1968). Всього в чемпіонатах СРСР він провів 258 матчів, забив 71 м'яч. Став срібним призером 1960 року, чемпіоном СРСР 1961 року, володарем Кубка СРСР 1964 року. За збірну СРСР він провів два матчі, за олімпійську збірну СРСР — сім матчів.

Кар'єру тренера Валерій Лобановський почав в «Дніпрі» в 1969 році і вивів команду у вищу лігу, а з 1974 року став тренувати київське «Динамо», з яким виграв вісім чемпіонатів СРСР, шість Кубків СРСР, два Кубка Кубків, європейський Суперкубок, п'ять чемпіонатів України і три Кубки України.

Саме завдяки йому радянський футбол вперше отримав світове визнання. У 1975-1976, 1982-1983, 1986-1990 роках Лобановський тренував збірну СРСР.

У 1975 році він був визнаний кращим тренером світу. Під його керівництвом команда Радянського Союзу провела 77 матчів, здобула 42 перемоги і зазнала всього 16 поразок, 19 зустрічей були зведені внічию. Зі збірною СРСР Лобановський завоював друге місце на Чемпіонаті Європи-1988 і 3-е місце на Олімпіаді-1976.

Валерій Лобановський тренував збірні Об'єднаних Арабських Еміратів (1990-1993) і Кувейту (1994-1996), завдяки йому команди показали успішні результати. З березня 2000 року Лобановський знаходився на посту головного тренера збірної України.

7 травня 2002 року він отримав важку форму інсульту. Тиждень лікарі боролися за його життя, але врятувати великого тренера не вдалося ... 13 травня 2002 Валерій Васильович Лобановський пішов з життя. 15 травня 2002 фінал Ліги чемпіонів почався з хвилини мовчання в пам'ять про великого гравця і тренера.