Алла Ларіонова

Алла Ларіонова
Алла Дмитрівна Ларіонова народилася 19 лютого 1931 року в Москві. Природа обдарувала її по вищому розряду. Вона була не просто хороша, про її зовнішність хотілося складати вірші. Однак сама Алла Ларіонова завжди ставилася до своєї зовнішності з іронією.

У 1947 році її, восьмикласницю, помітив на вулиці розторопний асистент режисера по акторах: «Дівчинка, хочеш зніматися в кіно?». Дівчинка відразу погодилася. Ларіонову поставили на облік в акторський відділ «Мосфільму» і стали запрошувати в масовку. Навчання вона абсолютно закинула, школу ледве-ледве витягла на трійки.

Закінчивши школу, Алла не роздумуючи подала документи відразу в два інститути — ГІТІС і ВДІК. З ГІТІС не склалося, та й у ВДІК Ларіонова потрапила тільки завдяки Тамарі Макарової, яка вмовила Сергія Герасимова взяти дівчину, хоча та йому спочатку не сподобалася. Але про все це Алла Дмитрівна дізналася пізніше.

У кіно Ларіонова почала зніматися ще будучи студенткою, її перша роль була в картині «Садко». Фільм мав приголомшливий успіх. Слов'янська краса Алли Ларіонової грала тонкими барвами поряд з екзотичною зовнішністю молоденької дружини Вертинського Лідії. З цією картиною вона їздила на міжнародний кінофестиваль у Венецію, і італійські газети писали: «Наймолодша, найвеселіша, найкрасивіша!».

Після конкурсного показу фільму «Садко», що отримав головну нагороду фестивалю — « Золотого лева», на неї буквально накинулися режисери і продюсери. Вона стала першою радянською кіноактрисою, яку покликав Голлівуд. Сам Чаплін запросив її зніматися в своєму фільмі, але тодішні власті не дозволили Ларіонової працювати за «залізною завісою». Якщо це станеться, артистична доля її могла б скластися інакше і її, ймовірно, дізнався б весь світ. Дива не сталося. У нашій країні її по-справжньому дізналися після «Анни на шиї». У Алли Ларіонової всього близько сорока ролей в кіно, але саме чеховська Ганна так і залишилася на все життя її талісманом.

На жаль, в останні роки життя вона до образливого мало знімалася, але їздила по країні, беручи участь у виставах і фестивалях.

Після приїзду з гастролей з Бєлгорода, ввечері 25 квітня 2000 року, вона лягла спати і ... не прокинулася. Актриса померла в Страсний тиждень, перед Великоднем. Похована на Троєкурівському кладовищі Москви, поруч з могилою чоловіка — артиста Миколи Рибникова.