Серго Орджонікідзе

Серго Орджонікідзе
Серго Орджонікідзе (справжнє ім'я — Григорій Костянтинович Орджонікідзе) народився (12) 24 жовтня 1886 року в Кутаїської губернії, в родині дрібнопомісного дворянина. Навчався в Харагульском двухклассном училище, потім в тіфліської фельдшерській школі при Михайлівській лікарні, яку закінчив у 1905 році.

Під час навчання в 1903 році вступив в РСДРП (б). Працював фельдшером і одночасно вів партійну роботу на Кавказі, був заарештований і ув'язнений в Сухумська в'язницю.

У громадянську війну Орджонікідзе — один з політичних керівників Червоної Армії. З квітня 1918 року — тимчасовий надзвичайний комісар Півдня Росії, член ЦВК Донський радянської республіки. Один з організаторів оборони Царицина (травень 1918), де особливо зблизився зі Сталіним.

У 1921-1927 і з 1930 член ЦК партії. У внутрішньополітичній боротьбі завжди беззастережно підтримував Сталіна, виступав прихильником політики посиленої індустріалізації народного господарства та суцільної колективізації села.

10 листопада 1930 Орджонікідзе очолив Всесоюзний рада народного господарства (ВРНГ) СРСР, в підпорядкуванні якого знаходилася практично вся промисловість країни. 5 січня 1932 ВРНГ був розділений на кілька наркоматів, Орджонікідзе був доручений найважливіший з них — наркомат важкої промисловості.

Після встановлення сталінського єдиновладдя в партії у Орджонікідзе поступово почали погіршуватися взаємини зі Сталіним, перш за все через те, що нарком важкої промисловості все більш відверто почав виступати проти нарощування терору в країні.

Певну роль у погіршенні взаємин колишніх близьких друзів зіграло висунення за ініціативою Сталіна на першу роль у Закавказької партійної організації Л.П. Берія, якого Орджонікідзе не тільки не любив, але вважав пройдисвітом і небезпечним інтриганом.

18 лютого 1937 року, за п'ять днів до відкриття лютнево -березневого (1937) пленуму ЦК ВКП (б), Серго Орджонікідзе покінчив життя самогубством, застрелившись з іменного пістолета у себе в квартирі. Офіційно в газетах було оголошено, що Орджонікідзе помер від паралічу серця. Похований на Червоній площі.