Володимир Зельдін

Володимир Михайлович Зельдін
Володимир Михайлович Зельдін народився 10 лютого 1915 року в місті Козлові (нині — Мічурінськ) Тамбовської губернії. Незабаром сім'я переїхала до Твері. Сім'я була велика, дружна, творча. Батько був музикантом, мати — вчителькою. Володимир з дитинства із задоволенням освоював різні музичні інструменти — скрипку, рояль, трубу.

У 1924 році родина Зельдін перебралася до Москви. У ту пору дев'ятирічний Володимир ще і не подумував про акторську професію. Правда, в 12 років він хотів вступити в балетне училище Великого театру, але батьки були проти. Після закінчення школи Зельдін вирішив піти в «мореходку», але не був прийнятий через проблеми із зором.

Деякий час Володимир грав в оркестрі Вищої прикордонної школи, але це його не дуже захоплювало. Потім попрацював на заводі в якості учня слюсаря. І теж не знайшов себе в робочій професії. А ось художня самодіяльність привертала: не було жодного заводського концерту, в якому б не виступав Зельдін.

Через кілька років Володимиру вдалося вступити в студію при театрі обласної ради профспілок столиці і потім стати актором цього театру (зараз це театр ім. Моссовета). А через деякий час він був запрошений в театр транспорту (нині театр ім. М.Гоголя) і до початку Великої Вітчизняної війни служив там.

Перша роль в кіно у Зельдіна була епізодична («Сім'я Оппенгейма» Рошаля , 1939). А в 1941 році режисер Іван Пир'єв приступив до постановки фільму «Свинарка і пастух». Головна жіноча роль була запропонована актрисі Марині Ладиніної (Глаша Новикова), Володимир Зельдін був запрошений на роль її коханого, грузина Мусаїб.

Проби пройшли вдало. Зельдін хвацько управлявся з конем, співав, танцював. Але зйомки фільму перервала війна. Майже всі члени кіногрупи були призвані на фронт. Але незабаром усім учасникам знімальної групи була видана «бронь» на час зйомок.

Фільм дознімали у найтяжких умовах. Працювали під бомбардуваннями, по дві зміни, практично не відпочиваючи. Коли робота над фільмом була закінчена, група була евакуйована в Казахстан. Фільм «Свинарка і пастух» був гаряче прийнятий глядачами, свинарка Глаша і пастух Мусаїб стали улюбленими героями.

Сьогодні у фільмографії Володимира Зельдіна більше 50 фільмів. Це «Сказання про землю Сибірської», «Дядя Ваня», «Жінка в білому», «Карнавальна ніч», «Таємниця«чорних дроздів»,«Класік»,«Дуенья»,«Парк радянського періоду»,«Андерсен. Життя без любові»,«Свати»,«Синдром дракона»та багато інших. У кожній своїй ролі актор радував глядачів прекрасною пластикою, відчуттям ритму, легкістю і темпераментом.

Ще в 1945 році Зельдін прийшов у театр Радянської армії, і залишився вірним йому. Тут він зіграв у виставах «Приборкання норовливої», «Останні рубежі», «Пісня про чорноморців», «Дерева помирають стоячи», «Давним-давно» і багатьох інших. Про кожну з його ролей можна говорити окремо. Але головною своєю роботою в театрі актор вважає роль Альдемаро в п'єсі Лопе де Вега «Учитель танців».

Напередодні святкування 90-річчя Володимира Михайловича в театрі було поставлено виставу «Людина з Ламанчі» по «Дон Кіхота» Сервантеса. Зельдін грав Дон Кіхота. Актор грав без всяких знижок на свій поважний вік, а адже це вистава-мюзикл, динамічний і непростий для акторів. Своїми запалом, легкістю, поставою, голосом, який з роками не змінився, Зельдін здивував публіку. Крім того, сьогодні він зайнятий у виставі «Запрошення в замок» Ж.Ануя в ролі Мессершмана і в музичному спектаклі «Давним-давно» в ролі Кутузова. У Театрі «Модерн» грає Князя К. у виставі «Дядечків сон» Ф.Достоєвського.

Народний артист СРСР, академік Російської академії кінематографічних мистецтв «Ніка», лауреат різних державних і кінематографічних премій — Зельдін нагороджений багатьма орденами, медалями та іншими нагородами.

Не дивлячись на вік, Володимир Михайлович і сьогодні продовжує активно працювати в театрі і кіно. Девіз актора — це слова з ролі Дон Кіхота: «Вдихни на повні груди цілюще повітря житті і подумай над тим, як прожити її далі ...».