Мстислав Келдиш

Мстислав Всеволодович Келдиш
Мстислав Всеволодович Келдиш народився 10 лютого 1911 року в Ризі, у великій сім'ї ад'юнкт-професора Ризького політехнічного інституту Всеволода Михайловича Келдиша, крупного інженера-будівельника, згодом академіка і віце-президента Академії будівництва і архітектури.

Батько і мати Мстислава походили з дворянських сімей, знали французьку та німецьку мови, грали на фортепіано, любили музику і мистецтво. Вони розвивали творчі здібності дітей, займалися їх освітою.

У 1927 році Мстислав вступає до Московського університету на математичне відділення. Після закінчення МДУ Келдиш був направлений в Центральний аерогідродинамічний інститут (ЦАГІ), де пропрацював до грудня 1946 року на різних інженерних посадах. Молодий фахівець відразу став відомий в науковому колективі інституту, вражала його здатність швидко вирішувати нові проблеми.

У ЦАГІ Келдиш вів успішні наукові роботи по запобіганню руйнування літаків, спільно з С.П. Корольовим і І.В. Курчатовим керував створенням ракетно-ядерної зброї. Саме тут їм була доведена відома теорема Жуковського про підйомну силу, що виникає при швидкості близької до швидкості звуку. Величезне значення для розвитку швидкісної авіації мали роботи вченого з вивчення коливань авіаційних конструкцій.

Одночасно з роботою в ЦАГІ з 1935 року Келдиш почав працювати в Математичному інституті АН СРСР ім. В.А. Стеклова. У 1938 році він захистив дисертацію на ступінь доктора фізико-математичних наук за темою: «Про подання функцій комплексного змінного і гармонійних функцій рядами поліномів».

У середині 20 століття відбулися перші випробування водневих бомб, а незабаром пройшли успішні запуски крилатих ракет. У 1957 році був зроблений запуск першого штучного супутника Землі. У 1961 році, після польоту Ю.А. Гагаріна, Келдиш став президентом Академії наук СРСР.

Він розробив ряд основних теоретичних положень сучасної аеродинаміки та ракетно-космічної техніки; на основі зроблених ним відкриттів в математиці і механіці вдалося вирішити ряд великих наукових проблем. Вчений зіграв величезну роль у становленні в країні обчислювальної техніки і керував роботами по створенню ЕОМ.

За свої роботи він був удостоєний безлічі нагород. У 1956, 1961 і 1971 роках йому присвоювалося звання Героя Соціалістичної праці, він ставав лауреатом Державної премії в 1942 і 1946 роках, а в 1957 став лауреатом Ленінської премії. Він був обраний почесним членом Академій наук багатьох іноземних держав.

Помер Мстислав Всеволодович Келдиш 24 червня 1978 року в Москві.