Євген Веліхов

Євген Павлович Веліхов
Євген Павлович Веліхов народився 2 лютого 1935 року в Москві (правда, за словами самого Євгена Павловича, справжня дата народження — 20 січня, а 2 лютого з'явилося у зв'язку з помилкою запису даних ). У 1958 році він закінчив фізичний факультет МГУ і продовжив навчання в аспірантурі. У 1961 році Веліхов прийшов в Інститут атомної енергії (ІАЕ) ім. І.В.Курчатова.

Наукова кар'єра Євгена Павловича була стрімкою. У 1968 році він став професором кафедри атомної фізики, фізики плазми та мікроелектроніки фізичного факультету МДУ і членом-кореспондентом Академії наук СРСР, через два роки — керівником Відділу плазмової енергетики в ІАЕ ім.Курчатова, а в 1971-1984 роках — директором Філії цього інституту в Троїцьку. Також у 1977 році Веліхов був обраний віце-президентом АН СРСР (займав цю посаду до 1996 року).

У 1972 році він заснував і очолив на факультеті аерофізікі і космічних досліджень Московського фізико-технічного інституту кафедру плазмової енергетики . У 1976 році на базі цієї кафедри їм був заснований новий факультет проблем фізики та енергетики (ФПФЕ), де Євген Павлович був спочатку деканом, а з 1986 року — науковим керівником.

У 1988 році Веліхов зайняв пост директора Інституту атомної енергії, а в 1992 році став президентом його правонаступника — Російського наукового центру «Курчатовський інститут», який очолює і сьогодні.

За радянських часів цей інститут займався переважно секретними розробками в галузі атомної енергії, а Веліхов ще з 1975 року очолював термоядерну програму, також він керував ліквідацією наслідків чорнобильської катастрофи.

Область наукових робіт Євгена Павловича — фізика низькотемпературної плазми, магнітна гідродинаміка, газові й технологічні лазери , енергетика. Веліхов — один з родоначальників досліджень в області термоядерного синтезу. Він вніс великий внесок в розвиток даних галузей. Під його керівництвом були створені потужні імпульсні джерела енергії для глибинного зондування земної кори, розроблена теорія створення технологічних лазерів, які знайшли широке застосування в металообробці.

Веліхов є одним з ініціаторів розвитку в Росії інформатики та обчислювальної техніки і низки великих проектів в оборонних галузях російської промисловості. Наприклад, йому належить створення унікальної компанії «Росшельф» для освоєння морських нафтогазових родовищ Арктики на базі підприємств і технологій підводного кораблебудування.

В останні роки Євген Павлович веде наукове керівництво програми створення ядерної енергетики нового покоління. Ще з 1988 року він є головою правління Міжнародної програми створення термоядерного експериментального реактора (ITER). Також за його ініціативою в Курчатовському центрі нещодавно почалися когнітивні дослідження.

Академік Веліхов велику увагу приділяє підготовці молодої наукової зміни. Окрім викладання, він є засновником і головою російської громадської організації «Досягнення молодих — Росія», членом Ради директорів найбільшої всесвітньої освітньої асоціації «Junior Achievement», деякий час був головою опікунської ради радянсько-американського центру «Діти — творці 21 століття» і головою Комісії АН по роботі з молоддю.

Протягом багатьох років учений активно займається і громадською діяльністю. У 1980-х роках він очолював Комітет радянських учених на захист миру, проти ядерної війни, був головою Міжнародного фонду «За виживання і розвиток людства», обирався депутатом Верховної Ради, працював у міжнародній організації «Академія світових цивілізацій» і т.д. Сьогодні Веліхов — член Громадської палати РФ, віце-президент Російського союзу промисловців і підприємців, член Ради при Президентові РФ з науки і високих технологій, член Консультативної наукової Ради Фонду «Сколково», входить до складу російсько-японського «ради мудреців».

Євген Павлович — автор великої кількості наукових публікацій, ряду винаходів і відкриттів. Він є головним редактором журналу «Поверхность. Фізика, хімія, механіка», членом редколегії журналу«Наука в Росії».

Ім'я академіка широко відоме в Росії і за кордоном. Він є Почесним членом багатьох іноземних академій наук і почесним доктором різних університетів світу. Герой Соціалістичної Праці, лауреат Державних премій СРСР і РФ, Ленінської премії, премій імені М.В.Ломоносова та багатьох міжнародних премій, Веліхов нагороджений орденами і медалями, як Росії, так і інших країн. Він — Почесний громадянин міст Ріно (США) і Пловдив (Болгарія).

Веліхов одружений. Його дружина — Арсеньєва Наталя Олексіївна, з якою вони разом вже більше 50 років. У них троє дітей — сини Василь і Павло і дочка Наталія.

Крім науки академік захоплюється гірськими лижами, кінним спортом і серфінгом. Він дуже любить російську поезію Срібного століття, а також бардівську пісню, особливо творчість Окуджави, Галича, Кіма, Городницького.

Сьогодні Президент наукового центру «Курчатовський інститут», член Громадської палати РФ, академік Євген Павлович Веліхов живе і працює в Москві.