Енріко Фермі

Енріко Фермі
Енріко Фермі народився 29 вересня 1901 року в Римі. У 1922 році він закінчив одночасно Пізанський університет і Пізанську вищу школу. А з наступного року почалася його дослідницька і викладацька діяльність: він працював в Геттінгенському університеті у Макса Борна, в Лейденському університеті у Еренфеста, викладав у Римському і Флорентійському університетах. У 1926 році став професором теоретичної фізики Римського університету.

Дослідження Фермі відносяться до області ядерної фізики, статистичної механіки, фізики високих енергій, астрофізики. У тому ж 1926 році була опублікована його робота зі статистичної механіки частинок, що підкоряються принципу Паулі.

Ця робота послужила фундаментом так званої статистики Фермі — Дірака, яка пояснювала поведінку електронів у твердих тілах, а також багато явищ в самих різних розділах фізики — від ядерної фізики до астрофізики.

У 1934 році Фермі відкрив штучну радіоактивність елементів, що опромінюються нейтронами, висловив ідею отримання таким способом трансуранових елементів. Ці роботи поклали початок розвитку нейтронної фізики.

У 1938 році Фермі емігрував до США. У цьому ж році він був удостоєний Нобелівської премії за відкриття штучної радіоактивності і створення теорії уповільнення нейтронів.

У грудні 1942 Фермі вперше вдалося здійснити ядерну ланцюгову реакцію в побудованому ним першому в світі ядерному реакторі, де в якості сповільнювача нейтронів використовувався графіт, в якості пального — уран. Останні роки життя вчений займався фізикою високих енергій.

На честь Фермі названий 100-й елемент у таблиці Менделєєва — фермій. А в США заснована премія його імені, ім'я Фермі присвоєно Чиказькому інституту ядерних досліджень.

Помер Енріко Фермі 28 листопада 1954 року в Чикаго (США).