Володимир Сєров

Володимир Олександрович Сєров
Володимир Олександрович Сєров, радянський живописець і графік, педагог, народився (8) 21 липня 1910 року в селі Еммаус Тверської губернії. «Чекають сигналу (Перед штурмом)». 1957. Третьяковська галерея. Москва. У 1931 закінчив Всеросійську Академію мистецтв (майстерня В.Е. Савінського). У 1932-1933 роках навчався в аспірантурі Інституту живопису, скульптури, архітектури в Ленінграді в Ісаака Бродського.

У наступні 10 років Сєров викладав у ленінградській Академії мистецтв. Під час Великої Вітчизняної війни, будучи головою Ленінградського відділення Спілки радянських художників, працював в обложеному Ленінграді, брав участь в роботі об'єднання «Бойового олівця».

Володимир Олександрович — автор картин на історико-революційні теми, портретів, пейзажів , натюрмортів. У картинах художника, присвячених подіям Жовтневої революції і перших років радянської влади, історичні події інтерпретуються в дусі офіційної історіографії 1940-1960 років.

«Ходаки у Леніна» Йому також належать ілюстрації до творів вітчизняних класиків: поемі Н.А. Некрасова «Кому на Русі жити добре», роману Л.Н. Толстого «Війна і мир», творам А.С. Пушкіна, М. Горького та інших. Ще він створив графічну серію до «Слова о полку Ігоревім».

Сєров є автором низки політичних плакатів. У своїй творчій та громадській діяльності був яскраво вираженим представником офіційної державної ідеології, апологетом методу соціалістичного реалізму в його самому догматичному розумінні. Будучи президентом АХ СРСР, Сєров зіграв непристойну роль, негативно оцінюючи твори ряду художників «суворого стилю».

Помер Володимир Олександрович Сєров 19 січня 1968 року.