Віктор Єрофєєв

Віктор Єрофєєв
Віктор Володимирович Єрофєєв, син радянського дипломата Володимира Івановича Єрофєєва, народився 19 вересня 1947 року. Частину дитинства провів з батьками в Парижі. У 1970 році закінчив філологічний факультет МГУ і вступив до аспірантури Інституту світової літератури, яку закінчив у 1973 році.

Популярність здобув після публікації есе про творчість маркіза де Сада в журналі «Питання літератури». У 1975 році захистив кандидатську дисертацію «Достоєвський і французький екзистенціалізм», яка вийшла в 1991 році в США у вигляді окремої книги. У 1979 році за організацію в самвидаві альманаху «Метрополь» був виключений зі Спілки письменників. До 1988 року в СРСР його не друкували.

Роман Віктора Єрофєєва «Русская красавица» (1990) був переведений більш ніж на двадцять мов і став міжнародним бестселером. За розповіддю Єрофєєва «Життя з ідіотом» композитор Альфред Шнітке написав оперу, прем'єра якої відбулася в Амстердамі в 1992 році. А ще через рік з цього ж розповіді був знятий фільм (реж. Олександр Рогожкін).

Віктор Єрофєєв — член Російського ПЕН-центру. Лауреат премії імені В. В. Набокова (1992), кавалер французького Ордена літератури і мистецтва (2006). З лютого 1998 року Єрофєєв — автор і ведучий телепрограми «Апокриф» (телеканал «Культура»).

Сам Єрофєєв так говорить про свою програму:
«Програма — досить рідкісна для телебачення: вона не конфліктна, не зіштовхує думки. Це платонівські бесіди з приводу того, що ми в житті собою представляємо. Наша програма — літературна. Ми шукаємо цінності, спираючись на книги, на життя письменників. Як не дивно, незважаючи на складність і деколи неприховану розумність цієї передачі, у неї виникла велика аудиторія. Нам вдалося зробити головне — щоб складні теми доходили до самих недосвідчених людей, але при цьому залишалися вельми досвідченим».

Живе переважно в Москві. Одружений, має сина і дочку.