Євген Жариков

Євген Ілліч Жариков
Євген Ілліч Жариков народився в Москві на Серпуховке 26 лютого 1941 року. Його батько — Ілля Дмитрович Жариков (в майбутньому відомий дитячий письменник Леонід Жариков) — приїхав до Москви з Донецька. Родоначальником прізвища Жарикова є француз Жеріко, полонений під час Вітчизняної війни 1812 року. Мати Євгенія була шкільним вчителем літератури та історії.

У школу він пішов у Павловому Посаді, де жив з бабусею і дідом. Часто збігав з уроків. Незважаючи на це, закінчивши школу, вступив до ВДІКу, навчався в класі Сергія Герасимова. З 1960 року знімався в кіно: фільм «А якщо це любов» став його дебютом.

Всього Євген Жариков знявся більш ніж у 70 кінокартинах, серед яких є дуже популярні: «Народжена революцією» (Кондратьєв), «Три плюс два» (Вадим), «Снігуронька» (Лель), «Троцький» (Сталін), «Сірі вовки» (Шелепін»).

Також Жаріков дублював більше 200 іноземних картин. Грав у Театрі-студії кіноактора, а ще з 1988 по 2000 роки був президентом Гільдії акторів радянського кіно (з 1991 року — Гільдії акторів кіно Росії).

Народний артист РРФСР — Євген Ілліч нагороджений орденами Пошани та « За заслуги перед Вітчизною»IV ступеня, він лауреат Державної премії СРСР (за фільм«Народжена революцією»).

Жаріков більше тридцяти років був одружений на актрисі Наталія Гвоздікова, вони разом виховали сина. Ця пара вважалася однією з найкрасивіших у вітчизняному кінематографі, а друзі жартома називали їх «смажені гвоздики».

Євген Ілліч Жариков помер 18 січня 2012 року після тривалої хвороби.