Роберт де Ніро


Роберт де Ніро Роберт де Ніро
Роберт Маріо де Ніро народився 17 серпня 1943 року в Нью-Йорку (США), в сім'ї представників творчої богеми, виріс в італійському кварталі на Манхеттені. Ще з дитинства він мріяв стати актором — грав у всіх шкільних спектаклях, займався в різних драматичних студіях і обожнював кіно.

Провчившись кілька років у школі, Роберт в 16 років кинув її і поступив у Вищу школу акторської майстерності в Нью-Йорку, а також закінчив курси Стели Адлер і Акторську студію Лі Страсберга. Спадкоємці класичної школи майстерності Станіславського, вони прищепили цю прихильність і молодому актору. Згодом він ретельно входив у кожну з ролей задовго до зйомок.

У 1963 році де Ніро вперше потрапив на знімальний майданчик, його дебют повинен був відбутися у фільмі «Весільна вечірка», але картина вийшла на екрани лише через 6 років. Перший фільм за участю Роберта вийшов в 1965 році — він зіграв епізодичну роль у фільмі «Три кімнати на Манхеттені». Потім де Ніро продовжив зніматися, проте це були епізодичні ролі.

Перший успіх прийшов до актора в 1973 році, коли за другорядну роль у фільмі «Бий в барабан поволі» він отримав нагороду Нью-Йоркській гільдії кінокритиків, а з нею і популярність. У цьому ж році актор знявся в картині «Злі вулиці» режисера М.Скорсезе. Ця роль стала справжнім відкриттям де Ніро, як актора, за неї він отримав премію Національної ради кінокритиків США. Ще ця робота стала початком тісної дружби і творчого союзу де Ніро і Скорсезе, який зняв актора у багатьох своїх картинах. Саме у фільмах цього режисера талант Ніро розкрився в повній мірі.

У 1974 році Ф.Коппола запросив його у свій фільм «Хрещений батько II», роль в якій принесла де Ніро грандіозний успіх і перший «Оскар» (кращий актор другого плану). Потім одна за одною послідували ролі, що мали визнання, і у критиків, і у глядачів: «Таксист» (1976), «Нью-Йорк, Нью-Йорк» (1977), «Мисливець на оленів» (1978) та багато інших. Всі ці роботи отримували або номінувалися на найпрестижніші кінематографічні премії. У 1980 році на екрани вийшов фільм Скорсезе «Скажений бик», за роль в якому, актор отримав свій другий «Оскар», вже за головну роль.

Акторська кар'єра де Ніро успішно розвивалася, щороку виходило по нескольку фільмів з його участю, де створені актором образи були яскравими і запам'ятовуються, — «Король комедії» (1983), «Одного разу в Америці» (1984), «Славні хлопці» (1990), «Мис страху» (1991) та багато інші. Популярність актора була настільки висока, що його ім'я і талант приносили успіх будь який, навіть самої пересічної картині.

Початок 1990-х років ознаменувався для актора творчим спадом. Але він зміг реабілітуватися і чудово зіграти в картинах «Казино», «Сутичка» (1995), «Аналізуй Це» (1999) і «Знайомство з батьками» (2000). Крім того, він в черговий раз показав здатність грати і більш тонкі людяні ролі — в картинах «Сплячі» і «Кімната Марвіна» (1996).

Окрім акторської діяльності, де Ніро пробував себе і в режисурі, де його дебютом стала картина «Бронкська історія» в 1993 році, в якій він виконав головну роль. У 2006 році на екрани вийшла ще одна його робота — шпигунська драма «Хибна спокуса». Також він виступав і як продюсер багатьох фільмів, у яких знімався, ще з 1989 року.

У новому тисячолітті актор продовжує активно працювати. Серед його робіт — ролі в картинах «Військовий нирець» (2000), «Ведмежатник» (2001), «Знайомство з Факерами» (2004), «Артур і мініпути» (2006), «Право на вбивство» (2008) та інші . Взагалі, за свою кар'єру в кіно де Ніро виконав близько сотні ролей і не збирається зупинятися на досягнутому, фільми з його участю анонсовані на декілька років вперед.

На додаток до своєї акторської роботи, де Ніро успішний і в бізнесі. Значну частину своїх коштів він інвестує в різні підприємства, будучи їх співвласником. Найвідоміші з них — всесвітня мережа ресторанів «Nobu», компанія «Nobu Hospitality» і ресторан «Рубікон» в Сан-Франциско. Ще він активно займається благодійністю.

Актор був двічі одружений і у нього п'ятеро дітей.

Сьогодні Роберт Де Ніро — як і раніше один з найпопулярніших артистів світового кінематографа.