Павло Челіщев

Павло Челіщев (автопортрет)
Павло Челіщев був відкривачем нових шляхів у живопису в першій половині 20 століття. В Європі та Америці його творчістю захоплювалися і обожнювали, називаючи «російським Дали».

Павло Федорович Челіщев народився (21 вересня) 3 жовтня 1898 року в селі Дубрівка Калузької області, в сім'ї поміщика. Першим учителем Челіщева став батько, математик за освітою — він ознайомив Павла з геометрією Лобачевського, яка привела майбутнього художника до ідеї «Внутрішньої містичної перспективи». Він також всіляко заохочував потяг сина до живопису і навіть виписав журнал «Світ мистецтва». Коли ранні пейзажі Дубровки роботи Павла показали Коровіна, той сказав: «Мені нема чому його вчити. Він уже художник».
Феномена (1938)
Після 1918 року, коли за особистим наказом Леніна багатодітна сім'я Челіщева була занурена на підводу і виселена, Павло Челіщев опинився в Києві, де брав уроки у Екстер. Трохи пізніше він емігрував до Стамбула, а потім перебрався до Парижа.

У Парижі Челіщев стає відомим театральним художником трупи Дягілєва.

Портрет Едалжі Діншо (1940) Перед війною художник емігрує до США. У 1942 році в Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку відбулася його персональна виставка. Саме в США Челіщев досягає світової слави як живописець.

У 1949 році, повернувшись до Європи, він жив в Італії. У пізній період творчості анатомічні та пейзажні мотиви його «внутрішніх ландшафтів» все частіше змінювалися абстрактно-«космічними» візерунками.

1 серпня (за іншими даними 31 липня) 1957 року Павло Федорович Челіщев помер від інфаркту, прийнятого за запалення легенів, під Фраскаті поблизу Риму, де і був спочатку похований у православній обителі. Потім його сестра Олександра Заусайлова (Челіщева) перепоховати його прах у Франції на кладовищі Пер-Лашез, але перше місце захоронення теж залишилося збережено.