Василь Шукшин

Василь Макарович Шукшин
Василь Макарович Шукшин народився 25 липня 1929 року в селянській родині, в Алтайському краї. Його батько був розстріляний в 1933 році під час колективізації.

Шукшин закінчив 7 класів школи у селі Зростки. У 1943 році він вступає до Бійський автомобільний технікум. У 1947-1949 роках Шукшин працює слюсарем на турбінному заводі в Калузі і на тракторному заводі у Володимирі. Будучи в армії, Василь Шукшин служив на Балтійському і Чорноморському флотах.

У 1954 році Шукшин поступив на режисерське відділення ВДІКу в майстерню Ромма. Вже під час навчання в інституті він починає зніматися в кіно. Вперше він з'явився на екранах в 1956 році у фільмі С. Герасимова «Тихий Дон». У 1958 році Василь Шукшин знявся у першій своїй головній ролі у фільмі М. Хуцієва «Два Федори». Йому також вдалося опублікувати своє перше оповідання «Двоє на возі», який був надрукований у журналі «Смена».

У 1960 році Шукшин закінчив ВДІК, представивши в якості дипломної роботи фільм «З Лебединого повідомляють», де виступив як сценарист, режисер і виконавець головної ролі.

У 1963 році Шукшин опублікував свою першу книгу «Сільські жителі». У наступному році він зняв за власним сценарієм фільм «Живе такий хлопець», який приніс йому перший серйозний успіх.

У 1969 році за заслуги в області радянської кінематографії режисер отримав звання заслуженого діяча мистецтв РРФСР. Він зняв такі відомі фільми, як «Ваш син і брат» (1965), «Дивні люди» (1969), «Пічки-лавочки» (1972).

У 1974 році на екрани вийшов знаменитий фільм Шукшина «Калина червона», що отримав згодом кілька призів російських і зарубіжних кінофестивалів. Картина мала грандіозний успіх і зробила Василя Шукшина знаменитим.

2 жовтня 1974 Василь Макарович Шукшин раптово помер в період зйомок фільму «Вони билися за Батьківщину». У 1976 році він був посмертно удостоєний Ленінської премії.