Вільям Джон Ранкін

Вільям Джон Ранкін
Вільям Джон Макуорн Ранкін народився 5 липня 1820 року у Единбурзі, в родині інженера. З 1836 року по 1838 Вільям навчався в Единбурзькому інституті. За ці роки він отримує золоту медаль за нарис по відносній хвилеподібною теорії світла, а ще двома роками пізніше отримує додатковий приз за одною нарис за відносними методами фізичного дослідження. Але навчання Ранкін так і не завершив через фінансові проблеми.

Незабаром після відходу з інституту Ранкін їде до Ірландії, де стає учнем сера Джона Бенджаміна МакНеілла — провідного цивільного інженера. Протягом цього періоду Ранкін розвиває метод відправляються круглих кривих, відомий з тих пір як «метод Ранкина».

У 1842 році Ранкін завершує своє учнівство і повертається до Шотландії, де працює на залізницях, у гаванях аж до 1848 року. В цей же час Ранкін починає представляти свої розробки в Інститут цивільних інженерів.

У 1848 році він починає ряд досліджень з молекулярної фізики. Однак найбільші дослідження та наукові праці Ранкін зробив у галузі технічної термодинаміки, зважаючи тепер, по праву, одним із засновників цього розділу загальної фізики.

У 1849 році Ранкін незалежно від Клаузіуса отримав загальні рівняння термодинаміки, що виражають співвідношення між теплотою і механічною енергією. Досліджував термодинамічні властивості газів та пари в 1850 році і склав таблиці водяної пари, що отримали широке застосування. А в 1859 році він побудував повну теорію парової машини.

Вільям Джон Ранкін помер 24 грудня 1872 року в Глазго.