Беназір Бхутто

Беназір Бхутто
Беназір Бхутто народилася 21 червня 1953 року в Карачі, Пакистан. Її предками були князі, які правили індійської провінцією Сінд. Батько Беназір виховував свою дочку зовсім не так, як було прийнято в ісламських країнах. У ранні роки дівчинка відвідувала дитячий садок леді Дженнінгс, а потім отримувала освіту в декількох католицьких жіночих школах.

У червні 1977 року Беназір планувала вступити на дипломатичну службу, але Зульфікар Алі Бхутто готував дочки кар'єру в парламенті. Оскільки на той час вона ще не досягла необхідного для участі у виборах віку, вона стала помічником батька.

Але через всього місяць глава генерального штабу Пакистану генерал Мухаммед Зія-уль-Хак очолив військовий переворот, захопив владу і ввів в країні військове правління. У вересні 1977 року повалений прем'єр Бхутто і його донька були арештовані і поміщені у в'язницю. Беназір багато років провела в ув'язненні, де містилася в дуже суворих умовах.

У 1979 році її батько був звинувачений в замовленні вбивства політичного опонента і страчений. Страта батька змусила Беназір стати політиком. У 1979-1984 роках Бхутто не раз опинялася під домашнім арештом, поки нарешті їй не було дозволено виїхати до Великобританії.

Будучи у вигнанні, вона керувала Народною партією Пакистану, яку заснував ще її батько. А в 1993 році на чергових виборах Бхутто здобуває перемогу під гаслом боротьби з корупцією та бідністю.

Бхутто розгорнула низку масштабних реформ в країні. Вона націоналізувала нафтові родовища і розгорнула фінансові потоки на здійснення соціальних програм. В результаті вжитих нею реформ безграмотність серед населення країни знизилася на одну третину, був переможений дитячий недуга — поліомієліт, в бідні села і села проведені електрика і питна вода. Крім того, вона ввела безкоштовну охорону здоров'я та освіту і збільшила видатки на них. За період її правління багаторазово збільшився обсяг зовнішніх інвестицій, темпи економічного розвитку Пакистану були вищими, ніж у сусідній Індії.

Ці реформи Беназір Бхутто були по достоїнству оцінені не тільки народом Пакистану, де вона стала об'єктом фанатичного поклоніння, але й за межами країни. У 1996 році вона увійшла до Книги рекордів Гіннесса як найбільш популярний міжнародний політик року, їй була присуджена почесна докторська ступінь Оксфордського університету, французький орден Почесного легіону і безліч інших нагород.

Але весь цей час в країні наростали корупційні процеси. На виборах 1997 року її партія зазнала нищівної поразки, отримавши 17 місць з 217. На початку 1998 року Бхутто, її чоловіку і матері були пред'явлені офіційні звинувачення в корупції, їх рахунки в британських і швейцарських банках були заморожені. Вона була змушена знову покинути країну.

18 жовтня 2007 року Беназір Бхутто повернулася на батьківщину після 8 років вимушеного заслання. Під час проходження кортежу в натовпі зустрічаючих її прихильників прогриміло два вибухи. Загинули більше 130 осіб, близько 500 були поранені, сама Беназір не постраждала.

Але 27 грудня 2007 року в результаті нового терористичного акту Беназір Бхутто загинула в місті Равалпінді , де вона виступала на мітингу перед своїми прихильниками.