Олег Видів

Олег Борисович Видів
Олег Борисович Видів народився 11 червня 1943 року в селі Філімонкі недалеко від Москви, в сім'ї економіста і шкільної вчительки. Після закінчення середньої школи він навчався в школі робітничої молоді і працював електриком на будівництві телевежі в Останкіно.

Акторський дебют Олега у кіно відбувся в 1960 році у фільмі «Друг мій, Колька!», де він зіграв маленьку епізодичну роль. У 1961 році він став студентом акторського факультету ВДІКу (майстерня Ю.Победоносцева і Я.Сегелая).

Ще будучи студентом, Олег отримує головні ролі у фільмах маститих режисерів В.Басова і Е.Гаріна — «Заметіль» та «Звичайне диво», які принесли починаючому акторові популярність. У 1965 році він знявся в ролі Князя Гвідона у фільмі режисера Олександра Птушко «Казка про царя Салтана».

Після закінчення інституту в 1966 році Видів став актором Театру-студії кіноактора, почав активно зніматися в кіно і отримав популярність, як виконавець ролей благородних красенів. У 1960-х роках він знявся в югославсько-американо-італійському фільмі «Битва на Неретва» і в ряді інших югославських фільмів.

У наступні роки Олег зіграв багато цікавих і яскравих ролей, серед яких — головна роль в культовому для скандинавських країн датсько-шведсько-ісландському фільмі «Червона Мантія» (1968), ролі у фільмах «Ватерлоо» (1970), «Джентльмени удачі» і «Могила Лева» (1971), «Москва — любов моя» (1974 ), «Легенда про Тіля» (1976), «Транссибірський експрес» (1977), «Летюча миша» (1978), «Благочестива Марта» (1980), «Демидови» (1983) та інших. Особливу популярність акторові принесла роль у кінокартині «Вершник без голови» (1973), яка зробила його справжньою зіркою екрану, він став популярним і впізнаваним в народі.

У 1978 році Видів закінчив режисерський факультет ВДІКу (майстерня Юхима Дзигана) з відзнакою — його дипломна робота фільм «Переїзд», де він виступив і режисером, і сценаристом.

В 1983 році, під час зйомок фільму «Оркестр» в Югославії Видів відмовився повертатися в СРСР. Його втеча сполохав радянські власті, проте, повернути його назад вони були вже не в силах — він перебрався до Італії. Саме там він незабаром зустрів свою другу половину — продюсера і журналістку по імені Джоан Борстен — дочка відомого голлівудського драматурга і публіциста Орена Борстен.

У 1985 році актор перебрався жити в США, де вони з Джоан одружилися в 1988 році. В Америці Олег створив компанію «Films by Jove» (FBJ), яка в 1992 році стала правообладательніцей на прокат 547 радянських і російських мультиплікаційних стрічок.

З 1992 року по 2007 рік він займався реставрацією радянських мультфільмів, перевів їх на 35 мов і вперше організував показ по провідним каналам США і світу, що за оцінкою газети Нью-Йорк Таймс стало великим внеском в пропаганду російської культури на Заході.

Першої американської картиною артиста став фільм «Червона спека» (1988) — у ньому він зіграв радянського міліціонера. Його партнером був Арнольд Шварценеггер. У Голлівуді Видів знявся в кінокартинах: «Дика орхідея» (1989), «Три серпневі дні» (1992), «Бранець часу» (1993), «Любовна історія», (1994), «Перший удар» (1996), « 13 днів»(2000),«Скажи це по-російськи»(2007) та інших. Також в кількох фільмах він виступив і в ролі продюсера.

Заслужений артист РРФСР — Олег Борисович Видів в даний час живе в Лос-Анджелесі (США), знімається у фільмах, займається бізнесом, пише вірші. Має двох синів.