Сидір Ковпак

Сидір Артемович Ковпак
Сидір Артемович Ковпак народився (26 травня) 7 червня 1887 року в селі Котельва (нині — Полтавська область України), в бідній багатодітній селянській родині. З 10 років він наймитував у місцевого крамаря; закінчив церковно-приходську школу.

Відбувши строкову військову службу в Олександрівському піхотному полку в Саратові, Сидір залишився працювати в Саратові вантажником в річковому порту і чорноробом в трамвайному депо.

З початком Першої світової війни Ковпак був мобілізований в Російську імператорську армію: проходив службу в 186-му піхотному Асландузском полку, воював на Південно-Західному фронті, учасник Брусиловського прориву. Прославився як відважний розвідник і був двічі нагороджений Георгіївським хрестом і медалями «За хоробрість» III і IV ступенів.

У 1918 році Сидір повернувся в рідну Котельву, де брав активну участь у боротьбі за владу Рад, очолював земельну комісію з розподілу поміщицьких земель серед селян-бідняків.

У роки Громадянської війни Ковпак став на чолі Котельвского партизанського загону (одного з перших в Україні), який організував сам в 1918 році, вже після німецької окупації революційної України. Під його командуванням партизани боролися з австро-німецькими окупантами, а після з'єднання з частинами діючої Червоної Армії, він у складі легендарної 25-ї Чапаєвської дивізії воював на Східному фронті, а потім брав участь у розгромі білогвардійських військ генералів Денікіна і Врангеля на Південному фронті.

Після окночанія військових дій Ковпак, ще в 1919 році членом РКП (б), займався господарською роботою. У 1921-1926 роках він був воєнкомом Павлоградського округу Катеринославської губернії України. У 1926 році, після звільнення в запас, був призначений директором Павлоградського військово-кооперативного господарства, потім — головою сільськогосподарського кооперативу в Путивлі. З 1935 року він — завідувач дорожнім відділом Путивльського райвиконкому, з 1937 — голова Путивльського міськвиконкому Сумської області Української РСР.

Ковпак — учасник Великої Вітчизняної війни з вересня 1941 року. Він був одним з організаторів партизанського руху в Україні — командир Путивльського партизанського загону, а потім — з'єднання партизанських загонів Сумської області.

Рейди Ковпака в тилу ворога зіграли велику роль у розгортанні партизанського руху проти німецьких окупантів. Його партизани уникали тривалого перебування в рамках якого-небудь певного району. Вони робили постійні тривалі маневри у ворожому тилу, піддаючи несподіваним ударам віддалені німецькі гарнізони.

Сумське партизанське з'єднання під командуванням Сидора Артемовича пройшло з боями по тилах німецько-фашистських військ більше 10 тисяч кілометрів, розгромило гарнізони противника в 39 населених пунктах.

18 травня 1942 року за зразкове виконання бойових завдань в тилу ворога, мужність і героїзм, проявлені при їх виконанні, Ковпак був удостоєний звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка». У квітні 1943 року йому було присвоєно військове звання «генерал-майор».

З 1944 року Сидір Артемович — член Верховного Суду Української РСР, з 1947 року — заступник Голови Президії, а з 1967 року — член Президії Верховної Ради Української РСР. Депутат Верховної Ради СРСР 2