Тетяна Пельтцер

Тетяна Іванівна Пельтцер
Тетяна Іванівна Пельтцер народилася в Москві (24 травня) 6 червня 1904 року. Її батьком був німець, Йоганн Робертович Пельтцер, який працював кравцем (шив шуби — «Пельтц» — так що їх справа дало їм прізвище). Матір'ю була єврейка, дочка головного рабина. У родині до початку Першої світової війни говорили лише німецькою.

Перший вихід на сцену у Тетяни Іванівни був у дев'ять років у постановці «Камо грядеши» в ролі Авдія. Багато чому вона навчилася від батька, який ставив її перші спектаклі. Свій перший гонорар Пельтцер отримала за виставу «Дворянське гніздо».

Однак без акторської освіти їй доводилося нелегко. У 1927 вона виходить заміж за німця Ганса Тейблера. З ним вона їде до Берліна, де влаштовується працювати друкаркою. Але таке життя було не для неї. І незабаром вона повертається до Росії, щоб продовжувати грати в театрі.

Кілька років пропрацювавши на провінційних сценах, вона влаштувалася в столичний Театр Мініатюр. У трупі грали такі зірки як Ріна Зелена, Марія Миронова, Олександр Менакер. Переграти їх було непросто. Але тим не менше, і у Пельтцер з'явилися шанувальники. Її стали запрошувати на кінопроби.

Незабаром на неї звертає увагу режисер Марк Захаров, і в 1947 році Тетяна Пельтцер переходить в Театр сатири, де для неї почався новий етап у творчості. У 1951 році вона стає лауреатом Сталінської премії. У 1972 році — Народною артисткою СРСР.

У кіно Тетяна Іванівна створила більше 80 образів, починаючи з 1943 року, коли вона знялася у фільмі «Вона захищає Батьківщину». Серед найбільш помітних ролей актриси: двірничка в «Атестат зрілості», Євдокія в «Солдат Іван Бровкін», пані Ірена в «Кабачку 13 стільців», Глафіра Анискина в «Аніскін і Фантомас», бабуся Ромки в «Вам і не снилося», Баба Яга в казках «Там, на невідомих доріжках» і «Після дощика в четвер».

Остання її роль у театрі — роль старої єврейки Берти у виставі «Поминальна Молитва».

Померла актриса 16 липня 1992 року, похована в Москві, на Введенському кладовищі.