Анатолій Рибаков

Рибакова Анатолій і Тетяна
Анатолій Наумович Рибаков народився (1) 14 січня 1911 року в місті Чернігові, в родині інженера. У 1919 році сім'я переїхала до Москви. Після закінчення школи Анатолій працював на Дорогомиловском хімічному заводі вантажником і водієм.

У 1930 році вступив до Московського Інститут інженерів транспорту, але закінчити його не встиг — в 1933 році він був заарештований і засуджений на три роки заслання за контрреволюційну пропаганду.

З 1941 року Анатолій воював на фронтах Великої Вітчизняної війни, за відмінності в боях з нього була знята судимість, а повністю реабілітований він був у 1960 році.

В повоєнний час Анатолій Рибаков починає літературну діяльність. Першими його творами були повісті для дітей та підлітків — «Кортик», «Бронзовий птах», «Пригоди Кроша» і «Канікули Кроша». Всі ці повісті були згодом екранізовано.

Далі він пише романи — «Водії» (отримав Сталінську премію в 1951 році), «Катерина Вороніна», «Літо в Сосняк».

У 1960-х роках під його пера вийшов роман «Діти Арбата», який був опублікований лише в 1987 році. У цьому романі письменник розповідає про життя людей в 1930-і роки, про сталінські репресії. Продовження цієї теми — роман-трилогія «Тридцять П'ятий і інші роки».

Книги Анатолія Рибакова вийшли в 52 країнах світу, за романами «Діти Арбата» і «Важкий пісок» зняті телесеріали.

Анатолій Рибаков отримав Державні премії СРСР і РРФСР, а також був нагороджений орденами. У 1989-1991 роках був президентом радянського ПЕН-центру, а з 1991 року — секретарем правління Спілки письменників СРСР.

Помер письменник Анатолій Наумович Рибаков 23 грудня 1998 року в Нью-Йорку, похований у Москві.