Шарль Азнавур


Шарль Азнавур Шарль Азнавур
Шарль Азнавур (справжнє ім'я Шанур Вагінак Азнавурян) народився 22 травня 1924 року в Парижі, її батьки — вірменські емігранти, які втекли від радянської влади з Грузії до Франції.

Шарль навчався в дитячій артистичній школі, а пізніше — в центральній школі TSF (Париж). У дев'ять років Шарль виступав на сцені, співав і грав, у дванадцять років вперше знявся в кіно.

Спочатку Азнавур виступав в дуеті з композитором П'єром Рошом. Після того, як їх помітила Едіт Піаф, Азнавур і Рош взяли участь в її турне по Франції і США в 1946 році. З цього часу Шарль почав професійну кар'єру шансоньє. Він довгий час був закоханий у Піаф, вона була його другом, його музою і любов'ю.

На початку 1960-х років Азнавур вже був досить популярний, він давав концерти у нью-йоркських залах «Carnegie Hall »і«Ambassador Hotel», а пізніше на фірмі Френка Сінатри«Reprise Records»випустив свій перший американський альбом.

За свою творчу кар'єру Азнавур створив більше тисячі пісень, багато з яких із задоволенням співали такі всесвітньо відомі виконавці як Рей Чарльз, Лайза Мінеллі, Боб Ділан, Хуліо Іглесіас. Азнавур виступав в дуеті з Ф.Сінатрой, С.Діон, Л.Паваротті, П.Домінго, П. Каас, Л.Міннеллі, Е.Сегара та іншими відомими виконавцями.

У числі всесвітньо відомих пісень Азнавура — «Богема», «Треба вміти», «Вічна любов», «немодним радості», «Мама »,«Молодість»,«Ізабелла»,«Вчора ще»,«Вона»,«Аве Марія»,«Як кажуть»,«Ні, я нічого не забув»,«Тому що»,«Я вже уявляв»,« Дві гітари»,«Понеси мене»,«Померти за любов»та інші.

Згідно з опитуванням, проведеним журналом Time та CNN, Шарль Азнавур є кращим виконавцем естрадних пісень 20 століття. Він також є автором музики до оперетам «Monsieur Carnaval» (1965), «Douchka» (1973) і «Lotrek» (2004).

Великий шансоньє володіє також прекрасними акторськими даними. Він знявся в більш ніж 60 фільмах. Найбільш відомі картини з його участю — «Заповіт Орфея» Жана Кокто (1960), «Стріляйте в піаніста» Франсуа Трюффо (1960), «Бляшаний барабан» Фолькера Шльондорфа (1979), «Перехід через Рейн» (1960), «Таксі в Тобрук»,«Горацій 62»,«Диявол і десять заповідей»,«Париж в серпні»(1966),«Кандала і останні шукачі пригод»(1969),«Час вовків»(1970),«Арарат»(2002) та інші.

Будучи одним з найпопулярніших виконавців у Франції, Азнавур також добре відомий далеко за її межами. Знаменитий вірменин вніс великий внесок у відновлення вірменських міст, постраждалих від землетрусу 1988 року. Періодично він відвідує історичну Батьківщину з благодійними концертами. Вдячні земляки назвали вулиці й площі знову відбудованих міст ім'ям Азнавура, а у вірменському місті Гюмрі йому встановлено пам'ятник. З 2009 року Азнавур є послом Вірменії в Швейцарії та постійним представником країни в штаб-квартирі ООН. Крім того, в 2008 році він став громадянином Вірменії.

Офіцер і командор ордена Почесного легіону, офіцер ордена Канади, лауреат академії Шарля Кро, лауреат різних МКФ, «Національний Герой Вірменії» — Азнавур нагороджений Золотою медаллю міста Парижа, орденом Вітчизни (Вірменія), призом Едісона, премією Бернара Лакаша та іншими нагородами.

Сьогодні Шарль Азнавур постійно живе і працює у Швейцарії, але як і раніше продовжує вважати себе вірменином і французом.