Віктор Рудська

Віктор Валентинович Рудська
Віктор Валентинович Рудська народився 10 травня 1951 року в селі Каргасок Томської області, в родині вчителів. У 1973 році закінчив кафедру загальної географії Томського державного університету, в 1982 році в Ленінградському державному педагогічному інституті імені Герцена захистив дисертацію, отримавши вчений ступінь кандидата географічних наук, а в 1997 році, вже в Алтайському державному університеті, став доктором географічних наук.

У 1998 році Віктор Валентинович став професором кафедри економічної географії та картографії, а в 2007 році — дійсним членом Російської академії природознавства.

Основна область наукових інтересів Рудська — еколого-географічні проблеми гірських країн, природокористування, організація особливо охоронюваних територій, географічна картографія. Також він проводить наукові дослідження в рамках економічної, політичної і соціальної географії, читає лекції з регіональної економіки, геополітики, політичної та екологічної безпеки Росії і ряду інших суміжних тем.

У 2002 році Рудська переїхав до Смоленська, де за його участю в гуманітарному університеті були відкриті дві нові спеціальності — «Природокористування» та «Інформаційні системи в географії», а також кафедра екології та природокористування. Пізніше він працював в Барановичського державного університету (Республіка Білорусь), де за його ініціативою почали готувати фахівців в області геоекології.

У 2010 році Віктор Рудська став гостьовим професором університету Мартіна Лютера Галле-Віттенберг (Німеччина), почав керувати курсовими та дипломними проектами німецьких студентів, а також їх навчальними і виробничими практиками на території Росії. Під початком Рудська проходили стажування студенти, аспіранти та викладачі з Німеччини, Бельгії, Канади і Великобританії.

За роки своєї наукової діяльності Віктор Рудська отримав безліч грантів і стипендій, у тому числі і міжнародних. Він є автором понад 200 наукових публікацій, включаючи сім монографій і кілька навчальних посібників. Віктор Валентинович відзначився також розробкою проекту об'єкта Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО «Алтай — Золоті гори».