Микола Новиков

Портрет Н.І. Новікова кисті Д.Г. Левицького (фрагмент)
Микола Іванович Новіков народився (27 квітня) 8 травня 1744 року у родовому маєтку Тихвінської -Авдотьино Московської губернії. Навчався в дворянській гімназії при Московському університеті, але в 1760 році був виключений за самовільну відсутність.

У 1762 році Новиков проходив службу в Ізмайловському полку, потім працював в Покладеної Комісії (1767-1768). Ця робота справила великий вплив на погляди Новикова. У 1769-1770 роках він випускав журнал «Трутень». «Трутні», на думку видавця, були поміщики, які грабували селян-кріпаків. Після «Трутня» Новіков намагався видавати ще два сатиричних журналу — «Пустомеля» і «Живописець». Але він змушений стримувати гостроту сатири і тому припиняє випуск і цих часописів.

Чергова й остання спроба видання сатиричного журналу відноситься до 1774 — це був журнал проти поклоніння французьким традиціям «Гаманець», вийшло з друку 9 його номерів, після чого і він припинив своє існування. Сатира Новикова використовувалася Фонвізіним, Криловим, Грибоєдовим для створення їхніх творів. Крім самого Новикова, в його журналах публікувалися багато провідні письменники свого часу: Д.І. Фонвізін, А.Н. Радищев, А.П. Сумароков, В.І. Майков та інші.

Припинивши випуск сатиричних журналів, Новиков переключився на видання книг. Друком одна за однією виходять: «Досвід історичного словника про російських письменників», «Давня Російська Вівліофіка, або збори різних стародавніх творів ...», підручники з історії та географії, абетка, книжки для дітей, книги по медицині, педагогіці, сільському господарству, твори російських та європейських письменників. Всього в друкарні Новикова було випущено більше 1000 найменувань книг.

У 1780-х роках Новиков знову випускає журнали, такі як «Ранковий світло», «Вечірня зоря», «Московське видання», газету «Московские ведомости », перший дитячий журнал«Дитяче читання для серця і розуму», перший жіночий журнал«Модне щомісячне видання, або Бібліотека для дамського туалету».

В кінці царювання Катерини II Новіков зазнає переслідувань, а в 1792 році опиняється в Шліссельбурзькій фортеці, з якої був звільнений після смерті імператриці. Він був ув'язнений у фортецю ще в повному розквіті сил і енергії, а вийшов звідти хворим, пристарілим, безсилим. До самої смерті він жив у своєму маєтку в Авдотьино, відмовившись від широкої громадської діяльності та дбаючи лише про потреби своїх селян.

(31 липня) 12 серпня 1818 Микола Іванович Новіков помер.