Павло Александров

Павло Сергійович Александров
Павло Александров і створена ним наукова школа зіграли велику роль у розвитку вітчизняної математики та підвищенні її міжнародного престижу.

Павло Сергійович Александров народився (25 квітня) 7 травня 1896 року в Богородську (нині Ногинск) Московської області. У 1913 році закінчив приватну гімназію із золотою медаллю і вступив на математичне відділення Московського університету.

У 1915 році Александров стає учнем відомого математика М.М. Лузіна. Через два роки він закінчив Московський університет, а з 1921 року почав викладати в університеті, де поступово створив власну топологічну школу. У 1929 році Александров стає професором, в 1934 році захищає докторську дисертацію.

Його перші роботи присвячені теорії множин і теорії функцій дійсного змінного. У 1921-1924 роках він почав розробляти загальну топологію — науку про якісні властивості геометричних фігур, що не змінюються при їх деформації.

Основною темою робіт Александрова є топологія, по якій їм написано понад 200 праць, з яких лише деякі були написані в співавторстві.

Велику роль у розвиток науки і математичної освіти в нашій країні внесли книги, написані Павлом Сергійовичем: «Введення в загальну теорію множин і функцій», «Комбінаторна топологія», «Лекції з аналітичної геометрії», «Теорія розмірності» і «Введення в гомологічну теорію розмірності».

Паралельно з науковою роботою Павло Сергійович керував кафедрою вищої геометрії та топології в Московському університеті, завідував відділенням математики МДУ, очолював відділ загальної топології Математичного інституту АН СРСР ім. В.А. Стеклова.

Наукову і педагогічну діяльність Александров поєднував з громадською та адміністративною роботою. У 1935 році він був в числі перших організаторів Московської математичної олімпіади для школярів. Більше 30 років Павло Сергійович був президентом Московського математичного товариства (з 1964 року — почесний президент), в 1958-1962 роках був віце-президентом Міжнародного математичного союзу. Також він був членом редколегій декількох провідних радянських математичних журналів і головним редактором журналу Успіхи математичних наук.

За весь цей час Александров, починаючи з 1923 року, зробив безліч міжнародних поїздок. Він зустрічався з Гільбертом, Брауером, Хаусдорфа, Хопфа, куранти і багатьма іншими зарубіжними математиками. Ці контакти, багато в чому завдяки Павлу Сергійовичу, послужили підняттю престижу радянської математичної науки й сприяли зростанню та розквіту московської математичної школи.

Уряд СРСР нагородило Александрова багатьма орденами, присвоїло йому звання Героя Соціалістичної Праці. За роботу «Гомологічні властивості розташування комплексів і замкнутих множин» Рада Міністрів СРСР присудив йому Державну премію першого ступеня. Він був членом Академій наук багатьох країн.

Помер Павло Сергійович Александров 16 листопада 1982 року в Москві.