Бруно Таут

Бруно Таут
Бруно Таут (Бруно Юліус Флоріан Таут) народився 4 травня 1880 року в Кенігсберзі, у родині комерсанта. Закінчивши місцеву гімназію, у 1897 році Бруно продовжив навчання в Кенігсберзькому будівельному училищі. За три семестри він з успіхом закінчує навчання.

Дім «Сирний ковпак» за проектом Таута (1926) З 1902 року Таут працює в різних архітектурних бюро Гамбурга і Вісбадена. Трохи пізніше він отримав можливість працювати в архітектурному бюро відомого берлінського архітектора Бруно Мерінга. Саме тут він вперше стикнувся зі стилем модерн та іншими новими архітектурними тенденціями.

У період з 1904 по 1908 роки Таут працює в Штутгарті у професора архітектури Теодора Фішера, тут він отримує досвід містобудування. У 1906 році, завдяки рекомендації Фішера, Таут отримує своє перше замовлення на реставрацію сільської церкви в Унтерріксінгене поблизу Людвігсбурга.

Селище Хуфайзен в районі Бріц У 1909 році Таут відкриває в Берліні своє перше архітектурне бюро. У 1911 році він займався реставрацією невеликий стародавньої церкви в Нідене в Уккермарке, де до теперішнього часу збереглися розписи, виконані Таут разом з гамбурзьким художником Францем Мутценбехером.

Але популярність Таут отримав завдяки спроектованим їм житловим комплексам в Берліні: селище Хуфайзен в районі Бріц і «Хатина дядька Тома» в районі Целендорф.

Кольорові фасади Таута на вулиці Отто-Ріхтер-Штрассе в Магдебурзі (1921) У 1932 році він їде до Москви , де йому запропонували роботу архітектора. Надії Таута не здійснилися, і він повернувся на початку 1933 року в Німеччину. Прийшли до влади нацисти збиралися заарештувати архітектора, але він був вчасно попереджений і встиг втекти до Швейцарії. Звідти він перебрався до Японії, де жив і працював до 1936 року. Потім Таут викладав в турецькій Академії мистецтв.

Помер Бруно Таут 24 грудня 1938 року в Анкарі.

Бруно Таут зробив помітний вплив на всю архітектуру 20 століття. Його ідеї про розфарбованої або кольоровий архітектурі мали важливе значення для наступних поколінь. Не менш важливим стали його роботи в плануванні так званих зідлунгов (житломасивів) — соціальної забудови, покликаної вирішити проблеми перенаселення великих міст.