Джакомо Мейербер

Джакомо Мейербер
Джакомо Мейербер народився 5 вересня 1791 року у Берліні, в родині купця-єврея. Справжнє ім'я — Якоб Лібман Бер. З дитинства він проявив величезний талант до музики, виступав з грою на піаніно як юний вундеркінд, вражав оточуючих тим, що почав рано складати опери.

Своє навчання він продовжив в Венеції, вивчаючи оперний італійський стиль і мову. В Італії Джакомо Мейербер провів десять років, країну цю любив, написав чотири опери в італійському стилі, і навіть ім'я для псевдоніма взяв з італійським звучанням. Підсумок цього періоду — «італійські» опери «Ромильда і Констанца» (1817), «Семіраміда» (1819), «Маргарита Анжуйська» (1820), «Хрестоносець в Єгипті» (1824).

З 1827 року у творчості Мейєрбера настає новий етап «французьких» опер: це «Роберт-диявол» (1831), «Гугеноти» (1836), «Пророк» (1849), «Дінора», «Африканка» (1864).

Як можна помітити навіть за назвами, Мейербер тяжів до романтизму, і дійсно його музика справила серйозний вплив на європейський музичний театр періоду романтизму. Мейербер був відомий у Німеччині, займав пост художнього керівника королівського оперного театру, диригував.

У 1850-ті роки вибухнув його конфлікт з Ріхардом Вагнером. Неприязнь була особистою, нападки ж зводилися до нібито властивому Мейєрбера «єврейства в музиці». Вагнер в підсумку витіснив Мейєрбера з репертуарів; інтерес до опер цього композитора відродився лише через деякий час.

Помер Джакомо Мейербер в Парижі 2 травня 1864 року.