Сід Чаплін


Сід Чаплін Сід Чаплін
Сід Чаплін народився 20 вересня 1916 року в простій шахтарській сім'ї. Дитинство і юність відбилися на усій його подальшій літературній діяльності. Сім'я жила небагато, з дитинства Сід бачив навколо себе злидні, безпросвітний працю, нескінченний страх безробіття. У 14 років він почав працювати. Був помічником шахтаря, ковалем, але пристрасно бажав вчитися.

Закінчивши вечірню школу, Чаплін почав співпрацювати з газетою «Вугілля», писати нариси, оповідання. Він працював в основному в жанрі так званого «робочого роману». У своїх творах Сід Чаплін піднімав гострі соціальні та філософські питання сучасності.

Непрості психологічні і соціальні питання вирішують герої романів «День сардини» (1961) і «підглядачів, і піднаглядні» (1962) — молоді люди з робочого середовища, сучасники письменника. Герой «Дня сардин» за свою 17-річну життя встиг побувати і учнем пекаря, і вантажником, і помічником вугляра; в «підглядачів, і піднаглядних» місце в житті — матеріальне і духовне — шукає молодий коваль Тімоті Мейсон. Гротескно-алегоричний твір «Сем по ранку» закликає задуматися про наслідки глобальної урбанізації.

Сід Чаплін писав також оповідання, нариси, його перу належать романи «Моя доля волає» (1951), «алебастрові копі» ( 1971), «Дерево з рум'яними яблуками» (1972) та інші. «Робочий роман» Сіда Чапліна — не просто «зріз суспільства», це роздуми про «наділі людському».

Не менше значення мають розповіді Сіда Чапліна. Як оповідач він, мабуть, розкрився навіть більше, ніж романіст. Найчастіше розповіді письменника автобіографічні повністю або частково.

Помер Сід Чаплін 11 січня 1986 року.