Рейнгольд Глієр

Рейнгольд Глієр
Рейнгольд Глієр (Рейнгольд Ернест Моріцевіч Гліер) народився (30 грудня 1874 року) 11 січня 1875 в Києві. Батько хлопчика, Моріц Глієр, був власником музичної майстерні. Але Рейнгольд почав займатися музикою всупереч батьківській волі. Йому коштувало великих зусиль домогтися права на це.

Навчався він у Київському музичному училищі, а в 1894 році поступив в Московську консерваторію по класу скрипки і композиції, яку закінчив із золотою медаллю. Працював Рейнгольд багато і наполегливо, також захоплювався філософією, літературою, історією. Відвідував музичні вечори, де познайомився з багатьма відомими композиторами.

Почав складати музику і сам. Викладав у Київській консерваторії, в 1914 році став її директором. У 1920 році Гліер переїхав до Москви, щоб стати викладачем Московської консерваторії. Під його керівництвом «виросли» такі відомі радянські композитори як А.Александров, Б.Александров, Л.Кніппер, А.Хачатурян. Також він займався просвітницькою діяльністю.

За своє життя Гліер написав безліч музичних творів різних жанрів, в їх числі: 5 опер, 6 балетів, 3 симфонії, 4 інструментальних концерту, музика для духового оркестру та для оркестру народних інструментів, камерні та інструментальні п'єси, фортепіанні і вокальні твори для дітей, музика для театру і кіно. Гліер відомий як автор першого радянського балету «Червона квітка», який був поставлений у Великому театрі в 1927 році.

Гліер часто виступав з концертами як піаніст і диригент. Тричі ставав лауреатом головної музичної премії дореволюційній Росії — Премії імені М.І. Глінки (в 1905, 1912 і 1914 роках) і тричі — лауреатом Сталінської премії (у 1946, 1948 і 1950 роках). У 1938 році отримав звання Народного артиста СРСР.

Помер Рейнгольд Глієр 23 червня 1956 року в Москві і похований на Новодівичому кладовищі.