Анатолій Равикович

Анатолій Юрійович Равикович
На рахунку талановитого актора, корінного петербуржця Анатолій Равикович ціла галерея блискучих ролей в театрі і кіно, проте, популярність і любов публіки він здобув, зігравши неповторного Хоботова у фільмі «Покровські ворота». Взагалі в артистів амплуа бувають різні: трагіків і коміків, героїв-коханців і простаків, а у Равикович було своє власне — амплуа «негероїчні» героя. Але, не дивлячись на це і на відсутність брутальних ролей, він був любимо глядачами різного віку.

Анатолій Юрійович Равикович народився 24 грудня 1936 року в Ленінграді, де і пройшло його дитинство. У 1954 році Анатолій поступив в Ленінградський державний інститут театру, музики і кіно ім. А.Н. Островського, після закінчення якого в 1958 році за розподілом був направлений в драматичний театр Комсомольська-на-Амурі. На сцені цього театру початківець артист грав близько трьох років і набирався досвіду, в 1961-1962 роках був актором уже Сталінградського театру імені M.Горького.

У 1962 році Равикович випадково в Ялті познайомився з Ігорем Владіміровим — головним режисером Театру імені Ленсовета (вони відпочивали в одному санаторії). Виявилося, що Владимиров набирав молодих цікавих артистів в свою трупу, і в тому ж році Анатолій став актором Ленінградського театру імені Ленсовета, де пропрацював до 1988 року, будучи одним з провідних акторів театру.

Тут він був задіяний у безлічі вистав, у тому числі: «Люди і пристрасті», «Людина і джентльмен», «Приборкання норовливої», «Пігмаліон», «Ромео і Джульєтта», «Лівша» , «Дульсінея Тобоська», «Злочин і кара», «Малюк і Карлсон», «Тригрошова опера» та інших. Його партнерами по сцені були І.Владіміров, М.Боярський, А.Фрейндліх, Г.Нікуліна, А.Петренко, а Карлсон, Мармеладов і Санчо Панса у виконанні Равикович вважаються сценічними шедеврами і надовго запам'яталися глядачам.

Равикович у фільмі «Покровські ворота» У кіно Анатолій Юрійович дебютував епізодичною роллю в історико-біографічній стрічці Елема Климова «Агонія» (1974), але після короткого прокату фільм був покладений на довгі роки на полицю. Потім було кілька невеликих ролей другого плану, але вже перша велика роль, Льва Хоботова, в культовому фільмі Михайла Козакова «Покровські ворота» (1982), принесла акторові всенародну любов і привернула увагу кінематографістів.

Хоча після цієї ролі Равикович стали часто запрошувати зніматися, проте всі ролі були схожі на «хоботовскій образ». Але були й винятки — це ролі в картинах «Загадка Ендхауза», «Мушкетери 20 років потому», «Таємниця королеви Ганни або мушкетери тридцять років потому», «Джокер», «Тартарен з Тараскона», «Операція«Еники-беники»... Запрошували актора і в серіали — «Вулиці розбитих ліхтарів», «Вовочка», «Поручик Ржевський». Всього він знявся більш ніж у 40 фільмах.

Сам же Анатолій Юрійович кіно недолюблював, вважаючи, що воно для нього — не творча робота, і більше любив роботу в театрі. У 1988 році він перейшов в Санкт-Петербурзький академічний театр Комедії ім. H.П. Акімова, будучи на той час вже зрілим майстром сцени, популярним актором кіно і телебачення. Талановитий артист, що володіє яскравою творчою індивідуальністю, іскрометним гумором, мистецтвом перевтілення і прекрасним даром імпровізації, він грав ролі від комедійних до глибоко психологічних. Поступово Равикович став провідним актором театру, де блискуче грав у виставах: «Зойкина квартира», «Тартарен з Тараскона», «Ромул Великий», «Побачення у передмісті», «Страсті за Мольєром», «Міщанин у дворянстві», «Засіб Макропулоса »та інших.

Також Анатолій Юрійович іноді виступав в антрепризі в Москві — грав у виставах Театру імені А.П. Чехова і в Театрі Хазанова. Як режисер він поставив спектаклі «Субота. Неділя. Понеділок»Едуардо де Філіппо і«Маленька Баба-Яга»за твором Отфріда Пройслера. Равикович є автором книг «негероїчні герой: Спогади» та «Продовження більше не буде».