Станіслав Любшин

Станіслав Андрійович Любшин
Станіслав Андрійович Любшин народився в селі Владикіно (нині — район Москви) в селянській родині 6 квітня 1933 року. У селі була розвага — драмгурток, організований жінками радгоспу. Станіслав захопився роботою гуртка. Він закінчив школу, потім киснево-зварювальний технікум.

Але театр вабив ... У 1959 році Станіслав Любшин закінчив театральне училище імені М.С. Щепкіна. Його дипломною роботою була гра у виставі «Оптимістична трагедія», після чого актор потрапив в трупу театру «Сучасник», де пропрацював чотири роки. Потім була робота в театрі на Таганці (1964-1967), в театрі ім. М.Н. Єрмолової (1974-1977), в театрі на Малій Бронній (1977-1979). З 1981 року і по теперішній час Любшин — актор МХАТу ім. А.П. Чехова.

Найбільш відомі його ролі на сцені у виставах — «П'ять вечорів», «Добра людина з Сезуана», «Голий король», «Герой нашого часу», «Веранда в лісі» та інших.

У кіно Станіслав дебютував в 1959 році в картині «Сьогодні звільнення не буде». Але популярність йому приніс фільм «Мені двадцять років» в 1965 році, де він зіграв Славкові Костикова. Далі послідували ряд картин, після яких слава актора значно зросла. До їх числа належить фільм «Щит і меч» (за роботу в якому Любшин отримав звання найкращого актора 1968 року) і картина «П'ять вечорів» (1978).

Починаючи з 1970 року Станіслав грав у багатьох фільмах — «Червона площа», «Монолог», «Ксенія, кохана дружина Федора», «Сентиментальний роман», «Степ», «Не стріляйте в білих лебедів», «Кін-дза-дза!», «Тартюф», «Цар Іван Грозний»,«Побачити Париж і померти»,«Зачарована ділянка»,«Мереживо»,«Розкол»та інших. Всього в його фільмографії більше 60 кіноролей.

Пробував Любшин свої сили і в режисурі. Серед його режисерських робіт — фільм «Поклич мене в далечінь світлу» (1977) — дебют Станіслава, та картина «Три роки» (1980).

Народний артист РРФСР — Станіслав Андрійович Любшин нагороджений орденами Пошани та « За заслуги перед Вітчизною»IV ступеня.