Володимир Носик

Володимир Бенедиктович Носик
Володимир Бенедиктович Носик народився 3 квітня 1948 року в Москві. Після восьмого класу школи пішов вчитися в ПТУ, працював слюсарем і токарем.

У 1970 році закінчив Всесоюзний державний інститут кінематографії (майстерня Бориса Бабочкіна) і став актором Театру-студії кіноактора, де служив майже 25 років. Потім став актором Малого театру.

Дебют Володимира Носика на великому екрані відбувся в 1966 році у фільмі «Іду шукати», де Носик виконав роль звичайного сільського хлопця. Впізнанним актор став після кінострічки «Дебют», знятої у 1978 році.

За своє творче життя Володимир Носик зіграв більш ніж у 80 кінокартинах, серед яких найбільш відомими є — «Таємниця записної книжки» (1981), «Інспектор Лосєв» (1983), «Гостя з майбутнього» ( 1984), «Найчарівніша і найпривабливіша» (1985), «Жив відважний капітан» (1985), «Вхід у лабіринт» (1989), «Анекдотіада, або історія Одеси в анекдотах» (1994), «Американський дідусь» (1993 ), серіал «З новим щастям-2» (2001), серіал «Детектив по-російськи» (2003), «Темний світ» (2010), «Закрита школа» (2011) та інші.

У 1993 році Володимир Носик був удостоєний звання Заслуженого артиста Російської Федерації.

Одружений на Олені Олександрівні Зінчевой, в сім'ї народилося троє дітей, які також пов'язали своє життя з кіно. Його син Тимофій був виконавчим директором, він загинув разом з Сергієм Бодровим-молодшим і з його знімальною групою в Кармадонській ущелині. Дочки-близнюки Дарина і Катерина — актриси.