Жорж Помпіду

Жорж Помпіду
Жорж Помпіду народився в родині вчителів 5 липня 1911 року в містечку Монбудіф (Канталь, Франція). У 1934 році закінчив Вищу нормальну школу, в тому ж році отримав диплом Вільної школи політичних наук.

У 1935-1944 роках (з перервою) Помпіду займався викладацькою діяльністю. Під час 2-ї світової війни він у 1939-1940 роках служив в армії в чині лейтенанта піхоти. Після капітуляції Франції (1940) примкнув до Руху Опору. У 1944 році Помпіду був запрошений референтом з питань освіти в секретаріат глави Тимчасового уряду Шарля де Голля, згодом став одним з найближчих його співробітників.

Грав активну роль у створенні партії «Об'єднання французького народу». Після тимчасового відходу де Голля від активної політичної діяльності (1953) Помпіду перейшов на службу в приватні компанії, зокрема, був директором Банку Ротшильдів.

З поверненням де Голля до влади (1958) Помпіду був призначений директором кабінету де Голля; брав участь у розробці конституції 1958 року, в 1959-1962 роках член Конституційної ради. У 1962-1968 роках прем'єр-міністр. У 1969 році Помпіду обраний президентом Французької Республіки після відходу де Голля з цього поста.

Як президент Помпіду в питаннях зовнішньої політики в основному продовжив певний де Голлем курс на забезпечення самостійних дій Франції на міжнародній арені при збереженні союзницьких відносин із західними країнами.

У 1970 році Помпіду завдав офіційний візит до СРСР, під час якого підписав Радянсько-французький протокол, що передбачав взаємні зобов'язання обох країн з найбільш важливих міжнародних проблем. У 1971 році під час офіційного візиту до Франції Генерального секретаря ЦК КПРС Брежнєва Помпіду підписав «Принципи співробітництва між СРСР і Францією» та інші політичні документи.

Помер від лейкемії в Парижі 2 квітня 1974 року.