Микола Охлопков

Микола Павлович Охлопков народився в Іркутську (2) 15 травня 1900 року в родині полковника. Під час навчання в кадетському корпусі багато займався мистецтвом. Він навчався в Школі живопису, скульптури і зодчества і займався в консерваторії в класі віолончелі.

Незабаром він влаштувався в Іркутський театр меблярем-декоратором, але вже в 1918 році став актором цього театру (зараз театр носить ім'я М. П. Охлопкова).

У 1921 році на одній з головних міських площ Іркутська Охлопков поставив «масове дійство» на честь святкування 1 травня, в якому брали участі війська. У Молодому театрі в 1922 році поставив п'єсу «Містерія-Буф» Маяковського, після чого був відправлений у Москву. У столиці Охлопков стає актором Театру Всеволода Мейєрхольда в 1923 році і продовжує вчитися в ГЕКТЕМАС.

У період з 1930 по 1937 рік очолює Реалістичний театр. У 1938-1943 роках — стає актором і режисером Театру ім. Вахтангова. У 1943 році приймає запрошення стати головним режисером Московського театру Революції (потім Театр драми; та зараз це Московський академічний театр ім. Володимира Маяковського).

Під час Великої Вітчизняної війни особливо яскраво проявилася героїко-патетична спрямованість його мистецтва, публіцистичність та емоційність натури Миколи Охлопкова. Це видно по таким виставам того періоду як: «Фельдмаршал Кутузов», «Сірано де Бержерак», «Сини трьох річок».

Одна з найвидатніших робота Охлопкова на сцені театру — вистава «Молода гвардія», поставлений в 1947 році за романом А. А. Фадєєва. Особливий лад постановки став вираженням поетичного розкриття змісту твору. Потужна духовна сила людини тут органічно злита з образом червоного прапора.

«Гамлет», поставлений їм в 1954 році, став важливим етапом у розвитку таланту Охлопкова. У цій постановці режисер доніс до глядача філософську суть шекспірівського театру. «Гамлет» у баченні Охлопкова — героїчна трагедія. Ідея вистави — моральна перемога бурхливого гамлетівського заколоту над відсталістю і темнотою «світу-тюрми».

Як більшість режисерів, Микола Охлопков займався і педагогічною діяльністю, викладаючи в ГІТІСі. Також він знявся в декількох фільмах: «Ленін у Жовтні», «Олександр Невський», «Повість про справжню людину» і інших.

Ще за життя актора і режисера, в 1953 році була випущена книга автора А . М. Бейліна «Народний артист СРСР Микола Охлопков».

Помер Микола Охлопков 8 січня 1967 року.