Володимир Познер

Володимир Володимирович Познер
Володимир Володимирович Познер народився 1 квітня 1934 року в Парижі, його батько Володимир Олександрович Познер був емігрантом з Росії, а мати Жеральдін Люттен — француженкою.

У 1940 році після окупації Франції родина переїхала в США, в 1949 році в НДР, а в 1952 — в СРСР. У 1958 році Володимир закінчив біолого-грунтовий факультет МГУ.

З 1959 по 1961 рік працював секретарем у Самуїла Яковича Маршака, почав публікувати свої прозові та поетичні переклади. З 1961 року працював в Агентстві Печатки «Новини», потім — у Комітеті з телебачення і радіомовлення СРСР в якості коментатора головної редакції радіомовлення на США і Англію в програмі «Голос Москви». До кінця 1985 року був ведучим щоденної радіопередачі на англійській мові.

Як телеведучий він став відомий і популярний в 1985 році після проведення разом з Філом Донахью телемосту Ленінград — Сіетл. У 1986 році він став лауреатом премії Спілки журналістів СРСР.

З 1991 по 1997 рік жив у США, щомісяця прилітаючи в Москву для запису телепрограм «Ми» і «Людина в масці». У ці ж роки він був соведушім на каналі CNBC (США) в програмі «Познер і Донахью». З 1994 по 2008 роки був президентом Академії Російського Телебачення. В реальний час веде авторську програму «Познер» на Першому каналі.

Володимир Познер має потрійне громадянство: Росія, США, Франція. Досконало володіє французькою та англійською мовами. У 2004 році, разом зі своїм братом Павлом, він відкрив у Москві французький ресторан «Жеральдін».

Володимир Познер є автором кількох книг, у тому числі і на англійській мові. Він нагороджений Орденом Дружби народів (1994), Орденом Пошани (1999), Орденом «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2006), багаторазовий лауреат ТЕФІ.