Сергій Кіров

Сергій Миронович Кіров (справжнє прізвище — Костриков), народився в родині лісника в Уржуме Вятської губернії (15) 27 березня 1886 року. Сергій виховувався бабусею, так як ще в ранньому дитинстві втратив батьків, а після її смерті у віці 7 років був переданий в притулок для сиріт.

Після закінчення механіко-технічного училища в Казані в 1904 році влаштувався на роботу в Томську управу креслярем, де вступив до лав більшовиків. А вже в 1907 році Кіров був засуджений до 19 місяців в'язниці за керування нелегальної друкарнею. Після звільнення продовжив більшовицьку діяльність, в результаті чого очолив на Кавказі в 1909 році організацію РСДРП.

Активно брав участь у підготовці Жовтневого перевороту в 1917 році, а незабаром і в масовому терорі, влаштованому більшовиками на Кавказі. У лютому 1919 року почав бурхливу військову кар'єру, прийняв участь у бойових діях, які призвели до повалення уряду Грузії, а вже З липня 1921 року зайняв пост секретаря ЦК КП (б) Азербайджану.

Кар'єра Кірова в Ленінграді розпочалася з виступу на користь Сталіна в боротьбі за владу в Компартії, після чого в 1926 році він був призначений на посаду 1-го секретаря обкому і міськкому і почав війну проти «класових ворогів», що супроводжується масовими засланнями на Сибір, арештами і розстрілами.

В результаті таких дій став переслідуватися представниками більшовиків, звинувачують його у зраді партії, а вже в 1934 році був застрелений при вкрай сумнівних обставин, розслідування яких кануло в мовчанку вождів. Вбивство Кірова було використано як привід і виправдання для проведення масових репресій.