Клара Лучко

Клара Лучко
Клара Степанівна Лучко народилася 1 липня 1925 року в українському селі Чутове. Навчалася в Полтаві, куди переїхала сім'я. Коли почалася війна, родина Лучко евакуювалася в Середню Азію. Тут Клара закінчила десятирічку і вступила на акторський факультет ВДІКу, евакуйованого тоді в Алма-Ату.

Після повернення ВДІКу до Москви Лучко продовжила навчання в майстерні Герасимова і Макарової. Першою роботою в кіно стала роль тітоньки Марини у фільмі «Молода гвардія» (1948). Потім пішли невдачі в парі фільмів, і вона серйозно задумалася про відхід з кіно.

Але в цю пору її помітив режисер І.Пирьев і запросив зніматися в ролі Даші Шелест у картині «Кубанські козаки» (1950). Після «Кубанських козаків» Лучко дізналася вся країна. Її часто запрошували найбільші режисери — Сергій Герасимов, Всеволод Пудовкін, Йосип Хейфіц. За роки творчого життя Клара Степанівна знялася в багатьох фільмах, що стали класикою радянського кіно.

Серед найбільш відомих робіт артистки — ролі у фільмах «Донецькі шахтарі» (1951), «Повернення Василя Бортникова» (1953), «Велика сім'я» (1954), «Дванадцята ніч» (1955), «Поруч з нами» (1957), «Червоне листя» (1958), «Снігова казка» (1959), «У твоїх руках життя» (1959), «На семи вітрах» (1962), «Державний злочинець» (1964 ). У цих фільмах доля звела Клару Степанівну з такими чудовими акторами, як Василь Меркур'єв, Михайло Яншин, Павло Кадочников, Лариса Лужина, Алла Ларіонова, Катерина Савінова, Валентин Зубков. Зйомки в кіно Лучко поєднувала з роботою на сцені Центральної студії кіноактора.

У 1960-і роки Клару Лучко спіткала особиста драма. Несподівано помер чоловік — блискучий актор Сергій Лук'янов. Це був важкий період. Але актриса вистояла. І надалі перехід на вікові ролі тільки по-новому розкрив грані її таланту.

Серед таких робіт в активі актриси — ролі у фільмах «Опікун» (1970), «Циган» (1979), «Ми, що нижче підписалися" (1980), «Бідна Маша» (1981), « Карнавал»(1981),«Скринька Марії Медичі»(1981),«Тривожний Неділя»(1983) та інші.

У творчих поїздках вона побувала у багатьох країнах світу, зустрічалася з всесвітньо відомими людьми: прем'єр -міністром Індії Джавахарлалом Неру, художником Пабло Пікассо, співаком Полем Робсон. Була лауреатом титулів «Жінка світу» (1996, США) і «Жінка тисячоліття» (2000, Великобританія).

Померла Клара Степанівна Лучко в Москві 26 березня 2005 року.