Марина Нейолова

Марина Мстиславівна Нейолова
Марина Мстиславівна Нейолова народилася 8 січня 1947 року в Ленінграді. Її мати під час війни була радисткою, а після народження дочки присвятила себе її вихованню. Батько любив малювати аквареллю і намагався прищепити дочці любов до мистецтва. Вони з дитинства водили Марину на спектаклі, в кіно, на виставки. Маленька Марина починала займатися балетом. І хоча вона не стала професійною балериною, ця любов залишилася з нею на все життя.

У 1964 році Марина поступила в Ленінградський інститут театру, музики і кінематографії, де проявила себе як багатообіцяюча актриса. Після закінчення інституту Марина влаштувалася в штат Ленфільму, де ще на третьому курсі знімалася в кінофільмі «Стара, стара казка».

У 1972 році вона виїхала в Москву в театр імені Моссовета, яким керував Юрій Завадський, але незабаром була запрошена в «Современник» на одну із заголовних ролей у виставі « Валентин і Валентина», де й залишилася працювати.

Марина продовжувала зніматися і в кіно. Її тендітна зовнішність ідеально підходила для ролі романтичної казкової героїні, вона знялася у фільмах «Тінь», «Принц і жебрак», «Колір білого снігу» і ін Їй вдалися також і драматичні ролі — Степанида («З тобою і без тебе») , Ніна («Монолог»), Алла («Осінній марафон»), Олена Шемелова («Тюремний романс»), вчителька («Дорога Олена Сергіївна»).

За свої ролі актриса неодноразово отримувала різні нагороди , серед яких — премія Ленінського комсомолу, премії «Ніка» і «Тріумф», ордена Пошани, Дружби та «За заслуги перед Вітчизною IV ступеня», а також звання Заслуженої і Народної артистки РРФСР.

В даний час Марина Нейолова живе в Москві, вона продовжує багато грати на сцені театру «Современник», а також періодично знімається в кіно — серед останніх її робіт в новому тисячолітті — ролі в картинах: «Азазель», «Крутий маршрут», «Пропоновані обставини» та інших.