Іван Козловський


Іван Козловський Іван Семенович Козловський
Іван Семенович Козловський народився (11) 24 березня 1900 року в невеликому селі Мар'янівка Київської губернії, в селянській родині. У дитинстві, володіючи чистим, красивим тембром (високий альт), він співав у церковному хорі.

Будучи слухачем Київської учительської семінарії, а згодом і драматургічного технікуму, вже в 1916 році Козловський почав кар'єру співака, виступаючи в якості соліста в музичних трупах. На початку 1920-х років він став солістом спочатку Полтавського, а потім Харківського і Свердловського оперних театрів, де виконував провідний теноровий репертуар.

У 1926 році Іван Козловський був прийнятий у Великий театр Москви, в якому на протязі 28 років був провідним солістом. У репертуарі Козловського налічувалося понад півсотні партій із знаменитих опер, таких як Ленський в «Євгенії Онєгіні» Чайковського, Володимир Галицький в «Князь Ігор» Бородіна, Цар Берендей в «Снігуроньці» Римського-Корсакова, Юродивий у «Борисі Годунові» Мусоргського, Пінкертон в «Чіо-Чіо-сан» Пуччіні та інші.

У 1938 році за ініціативою Козловського був створений Державний ансамбль опери СРСР, художнім керівником якого він і був призначений. Тут він також виступав і як оперний режисер. У репертуарі ансамблю — опери «Орфей» К.Глюка, «Вертер» Ж. Массне, «Паяци» Р.Леонкавалло.

Іван Козловський відомий і своїми численними концертними гастролями, на яких з неймовірною успіхом він виконував старовинні романси, народні пісні Росії та України, а пізніше записував духовну камерну музику. У роки Великої Вітчизняної війни неодноразово виїжджав у складі концертних бригад в діючу армію, виступав у шпиталях.

Тенор Козловського заслужив широке визнання в Радянському Союзі, в 1940 році йому присвоєно звання Народного артиста СРСР, а через 40 років — Героя Соціалістичної праці. Також він нагороджений орденами і медалями.

Крім оперних партій, в останні роки життя Козловський співав російські духовні пісні. Він є автором книги автобіографічних матеріалів «Музика — радість і біль моя» (1992), куди увійшли статті співака, рецензії на його виступи.

Пішов із життя Іван Семенович Козловський 21 Грудень 1993 року, був похований на Новодівичому кладовищі в Москві.