Жан Батист Люллі

Жан Батист Люллі
Жан Батист Люллі, або Джованні Баттіста Луллія, народився 28 листопада 1632 у Флоренції, в сім'ї мірошника. У ранньому дитинстві хлопчик освоїв гру на скрипці, його вчителем був монах-францисканець.

У 14 років Люллі служить пажем у мадмуазель де Монпасье і в її свиті їде до Франції. Коли пані потрапляє в королівську немилість і змушена відправитися на заслання, Люллі просить звільнення від служби.
Незабаром хлопець танцює перед королем в «Балет Ночі» Ісаака де Бенсерада, виступ Людовику XIV подобається, і Люллі залишається при дворі.

Тут музикант вигадує для короля і придворних балети, які швидко стають популярними. Особливість музики Люллі — це поява в балеті «Альцідіане і Полександре» «французької увертюри», а також введення в оркестр звучання труб. Вперше їх можна було почути в 1663 році в «Балет Флори». Композитор вперше в історії опери знімає маски з співаків, а в балеті випускає на сцену жінок.

У 1655 році Люллі стає при дворі композитором камерної музики, керує королівським ансамблем Les Petits Violons і отримує французьке громадянство.

Вельми плідний був творчий союз Люллі і Мольєра. У 1664 році Люллі ставить балет Мольєра «Шлюб мимоволі», потім слід ще багато спільних робіт — «Міщанин у дворянстві», «Принцеса Еліди», «Любов-цілителька», «Блискучі коханці», «Психея».

У 1672 році їх дружба закінчилася. А після смерті Мольєра король передав театр Пале-Рояль своєму фавориту Люллі. У 1673 році в ньому відбулася прем'єра абсолютно нової опери композитора «Кадм і Герміона», що поклала початок національної французької опері. Вони отримали назву «лірична трагедія» (trag