День індійців в Перу

В дощових лісах східного Перу мешкає близько ста індіанських племен. Ці племена, практично ізольовані від всього іншого населення, говорять на місцевих говірками і добувають їжу полюванням, рибальством і землеробством.

Ще одна група корінного населення включає індіанців, що розмовляють мовами кечуа і аймара. Багато з них переселилися до столиці країни — Ліми та інші міста на узбережжі, але більшість продовжує жити в Андах, займаючись землеробством і скотарством.

Це свято нащадків великих будівельників і доблесних воїнів. Закутавшись у різнокольорові пончо з вовни альпаки, у в'язаних, з вухами, шапочках чульо, в цей день вони пішки спускаються з плоскогір'їв Пуно — перехрестя народів, де на берегах самого високогірного у світі озера Тітікака зустрілися і зуміли знайти формулу мирного співіснування дві великі індіанські цивілізації Південної Америки — кечуа і аймара.

Вони йдуть з Арекіпи — «перлини півдня», диво-міста, складеного з різьбленого сільяра — білого вулканічного туфу. Йдуть з сотень великих і маленьких селищ Перу, де самобутня індіанська культура, тисячолітній уклад життя горян збереглися в первозданному вигляді. Всі вони збираються на святкування в місті Куско — «центрі всесвіту», щоб вшанувати великих духів гір, попросити у могутньої індіанської святині милості, щоб очистити душі і забрати з собою цілющу частку божества.