Літа — день літнього сонцестояння

Літа з англосаксонського прислівники перекладається як «найдовший день у році». У кельтських народів Британії саме час свята Літнього сонцестояння говорить про його минулої зв'язку з культом сонця. Тому й основні обряди і ритуали подібні з таким же комплексом обрядів дня зимового сонцестояння — 21 грудня.

У кельтів з обома днями пов'язано багато повір'їв про нібито особливо могутньої в ніч на дні сонцестоянь нечисту силу. Центральне місце у святкуванні цих днів займають різні форми ритуальних вогнів.

Велику роль в обрядах, приурочених до цих двох дат, грає зелень — зелені гілки, квіти, навіть дерева, у деяких обрядах зимового і літнього свята є мотиви шлюбу, сімейного благополуччя.

Зв'язок з культом сонця мав і поширений серед шотландців звичай катати з гір чи крутих обривів річок колеса, обвиті соломою і запалені. Іноді при цьому ворожили: якщо колесо горіло весь час, поки котилося, то вважали, що урожай буде хорошим.

За уявленнями кельтів, таємниче магічне значення в цей період повного розквіту усієї природи мав і папороть: опівночі він нібито розквітав на коротку мить. Сміливці відправлялися опівночі в ліс, щоб побачити квітку папороті і зібрати його насіння. Такі походи вважалися дуже небезпечними, оскільки ця рослина пильно охороняли феї і різна нечиста сила. Той, кому все ж таки вдавалося дістати насіння, міг нібито стати невидимим і спостерігати танці та ігри фей в цю чарівну ніч.

Шотландці до того ж вважали насіння папороті найдієвішими проти нечистої сили. Від нечистої ж сили допомагали зібрані в цю ніч ягоди бузини і прибиті над дверима і над воротами гілочки берези. Береза ??грала істотну роль в обрядах дня літнього сонцестояння у всіх кельтських народів.

У звичаї дня літнього сонцестояння вплетено багато сімейно-шлюбних мотивів. У ніч на 21 червня багато ворожили. Гадали і дівчата, і хлопці, часто використовуючи для цієї мети різні квіти і рослини (найчастіше звіробій), іноді і якісь предмети. У Шотландії в цю ніч улюблені давали один одному клятву вірності, порушення якої вважалося злочином. Таку клятву вимовляли або біля каменя-мегаліта, або біля шанованого джерела і скріплювали її рукостисканням.

Більшість таких звичаїв дня літнього сонцестояння вже втрачено, але і в наші дні в багатьох місцях Британських островів червень вважається найбільш підходящим місяцем для укладення шлюбів.