У третій понеділок січня Америка відзначає національне свято — День Мартіна Лютера Кінга (Martin Luther King Day), свято, присвячене життю і ідеалам цього чорношкірого борця за громадянські права.
Чорношкірий священик і борець за громадянські права Мартін Лютер Кінг народився 15 січня 1929 року в Атланті (штат Джорджія). Його прадіди були рабами, дід — селянином, але вже батько Кінга був священиком, і сам він після отримання докторського ступеня в галузі теології в Бостонському університеті в Массачусетсі повернувся на рідний Південь і став пастором у Монтгомері (штат Алабама).
Ера Кінга-лідера почалася в грудні 1955 року з одного непримітної на перший погляд події. Повертаючись з роботи додому, чорношкіра швачка Роза Паркс була арештована за відмову поступитися місцем в автобусі білому пасажирові. Під керівництвом Кінга негритянська громада бойкотувала транспорт Монтгомері протягом 382 днів. У листопаді 1956 року Верховний суд США визнав закон про сегрегації в Алабамі неконституційним, і вже в грудні чорні і білі користувалися автобусами спільно.
Це була перша перемога Кінга. У наступному 1957 році він був обраний президентом Конференції Християнського Керівництва Півдня. Протягом 11 років Кінг об'їхав більше семи мільйонів кілометрів, виступаючи з промовою більше 2500 разів, постійно опиняючись в місцях протестів, акцій та боротьби з несправедливістю. При цьому він встиг написати п'ять книг і величезна кількість статей.
Очолюючи акцію протесту в Бірмінгемі (штат Алабама), Кінг був заарештований і на дев'ять днів поміщений під варту, де він написав серію своїх знаменитих есе «Листи з Бірмінгемської в'язниці», своєрідний маніфест борців проти дискримінації, аргументує моральне право людини виступати проти несправедливих законів. Він займався реєстрацією чорношкірих виборців в Алабамі, був одним з організаторів мирного маршу на Вашингтон, в якому брали участь півмільйона людей, і який завершився однією з найбільш цитованих промов Лютера Кінга «У мене є мрія» (I Have a Dream).
Роль Кінга в ненасильницької боротьби за ухвалення закону, що знищував залишки расової дискримінації, була відзначена Нобелівською премією 1964 року. Так в 35 років він став наймолодшим лауреатом в історії Нобелівської премії миру.
Світ визнав неминущу цінність внеску Мартіна Лютера Кінга в справу боротьби за мир. Але лише через 15 років після його смерті, в 1983 році, Конгрес США конституційно визнав важливість його спадщини, оголосивши третій понеділок січня національним святом в честь дня народження Мартіна Лютера Кінга. Вперше американська нація декількох штатів відсвяткувала його 20 січня 1986 року, а у всіх штатах США свято став національним з 2000 року.
У цей день вихідний в школах, офісах, поштових відділеннях та банках. Всі телеканали транслюють ролики виступів Кінга 1960-х років. З радіоприймачів чутні вислови лідерів руху за рівні громадянські права. В попереднє неділю в церквах читають недовгі проповіді. У понеділок проходять меморіальні служби та вишукані церемонії, що нагадують про життя Кінга, присвяченій боротьбі за мир.