Преподобна Єфросинія, ігуменя Полоцька, в миру Предіслава, була правнучкою в п'ятому поколінні святого рівноапостольного князя Володимира і дочкою князя Полоцького Георгія Всеславича.
Одного разу в сонному видінні святий Євфросинії явився ангел Господній, який вселив їй заснувати обитель недалеко від Полоцька в містечку під назвою Сільце. Це бачення повторилося ще двічі. З тим же повчанням Ангел з'явився і єпископу Полоцькому Іллі.
Через деякий час — це вже було при князі Борисі Всеславич у 1125 році — єпископ Ілія з належним торжеством передав святий Євфросинії Преображенський храм у Сельці для заснування при ньому жіночого монастиря. Вирушаючи туди, преподобна Євфросинія взяла з собою тільки свої книги — «весь свій маєток».
Згодом тут були пострижені в чернецтво сестри преподобної Євфросинії: рідна — Євдокія (в миру Градіслава) і двоюрідна — Євпраксія (в миру Звенислава). Преподобна вчила молодих послушниць грамоті, переписуванню книг, співу, шиттю та іншим ремеслам, щоб з юності вони знали закон Божий і мали навик до працьовитості.
На схилі років преподобна Євфросинія, передчуваючи швидку кончину, бажала поклонитися Живоносного Гробу Господнього. Доручивши монастир управлінню своєї сестри Євдокії, вона разом з іншою сестрою Євпраксією відправилася в Святу Землю.
Після паломництва до святинь Константинополя вона прибула до Єрусалиму. Вклонившись Гробу Господнього, свята Єфросинія прийняла мирну і блаженну кончину в 1173 році в російській монастирі в честь Пресвятої Богородиці в Єрусалимі.