День пам'яті захисників барикад 1991

Трагічні події січня 1991 розгорнулися в латвійській столиці вже після прийняття Сеймом Декларації про відновлення державної незалежності Латвійської республіки (ЛР). У країні на якийсь час запанувало двовладдя: діяли всі структури СРСР, а парламент і уряд формували паралельно структури Латвійської Республіки.

Так виникли, в тому числі, і дві прокуратури, міліція та поліція. Першою жертвою Барикадна руху став шофер Міністерства повідомлень Роберт Мурніекс, загиблий від кулі омонівців 14 січня 1991 року, при розблокуванні загороджень в Ризі біля мосту в міському районі Вецмілгравіс.

Ввечері 20 січня 1991 року, коли в Ризі повсюдно були зведені барикади, Ризький ОМОН, який залишився вірним союзної присяги взяв штурмом місцеве МВС. В ході збройного бою загинули співробітники МВС — старший дільничний інспектор Сергій Кононенко та лейтенант міліції Володимир Гомонович, а в сусідньому парку очманіла куля вбила режисера-кінодокументаліста Андріса Слапіньша, був смертельно поранений кінооператор Гвідо Звайгзне.

День починається з хвилини мовчання на честь загиблих. Вищі посадові особи приймають участь у покладанні квітів на могилах полеглих в Ризі, а потім біля пам'ятника Свободи. Увечері проходить богослужіння в Домський собор, після якого з промовою виступає Президент Латвії. Глава держави також зустрічається на Домській площі з учасниками барикад.

Тут же на площі ввечері запалюють пам'ятні багаття. Багаття і польова кухня встановлюються біля будівлі Сейму, а також в інших місцях по всій республіці.