День міста Бішкека

29 квітня відзначає День міста Бішкек, столиця Киргизької Республіки.

Бішкек розташований на півночі Киргизії, в Чуйської долині біля передгір'я Тянь-Шаню, на висоті 700-900 метрів над рівнем моря, в 25 кілометрах від кордону з Казахстаном. Раніше місто носило назву Бішкек, в роки радянської влади був перейменований у Фрунзе (на честь радянського партійного, державного і військового діяча Михайла Фрунзе).

Датою заснування міста вважається 29 квітня 1878 року. У цей день військовий губернатор розташованої в тих місцях Семіречинські області Герасим Колпаковскій дав команду про переведення центру Токмацького повіту в місто Бішкек. Правда, є одна тонкість: Дата 29 квітня вважається за старим стилем, за новим стилем день народження міста — 11 травня. Однак День міста в сучасному Бішкеку таки відзначається 29 квітня.

Будівля Парламенту (Фото: ru.wikipedia.org) Найперші поселення на місці Бішкека з'явилися в кінці 18 століття. Киргизький батир на ім'я Бішкек заснував тут, на лівому березі річки Аламедін в районі перетину її з нинішнім проспектом Жибек Жолу, невелике укріплення. У 1825 році кокандців (уродженці знаходився у Ферганській долині Кокандського ханства) побудували на цьому місці фортецю Пишпек, біля стін якої стали селитися ремісники і торговці. У 1860 і 1862 роках російські війська за підтримки киргизьких загонів двічі брали фортецю штурмом і руйнували її, підриваючи стіни, але осіле життя тут не припинилася. З 1864 року в цьому місці влаштувався козачий пікет, і поруч, поблизу ташкентської дороги, з'явився відомий на всю округу базар.

Сьогоднішня назва міста — Бішкек — ??перекладається з киргизької мови як «мішалка для збивання кумису». Самі киргизи називають столицю своєї республіки «Зелене місто» — через велику кількість вікових дубів і тополь, а ще — завдяки молодому духу міста і вируючої в ньому життя.

Скульптурний комплекс «Манас» (Фото: ru.wikipedia.org) Серед визначних пам'яток Бішкека — центральна площа Ала-Тоо і статуя Свободи «Еркіндік» (вона являє собою киргизьку дівчину, що тримає в руках верхній елементи юрти «тюндюк»). Цікаві будівля парламенту і Державний флагшток, біля якого кожну годину з 7 ранку до 6 вечора відбувається зміна почесної варти. Туристу цікаво буде побачити також скульптурний комплекс «Манас», що зображає легендарного киргизького героя на коня, поруч з яким стоять дружина і радник, а також монумент Перемоги.

Варто відвідати Історичний музей, де зберігаються дивовижні експонати: численні древні артефакти — наскальні малюнки городища Саймалуу-Таш, рунічні написи Таласа, предмети побуту Бронзового століття і прикраси кочових племен початку нашої ери, старовинні монети, знайдені при розкопках. Тут же представлені елементи національного побуту: вишивка, костюми, багато прикрашена кінська упряж, повстяні і вовняні килими, вироби з глини та соломи.

Центральна площа Ала-Тоо (Фото : ru.wikipedia.org) Ще один виставковий комплекс — Музей образотворчих мистецтв, де поряд з живописними полотнами киргизьких, узбецьких і російських художників виставлені візерункові національні килими — «ширдакі» — і вироби з повсті. До речі, місцеві килими і повстяні вироби туристи відвозять з Бішкека в якості сувенірів.

Розваг для туристів тут маса — починаючи від традиційних барів і дискотек і закінчуючи колоритними, які є важливою частиною національної культури чайхані. До речі, елементи національної культури в Бішкеку зустрічаються на кожному кроці. Так, по вулицях навіть зараз, в 21 столітті, розгулюють столітні старці в «Калпака» і квітчастих халатах, а улюблений киргизами кумис подають практично в будь-якому закладі громадського харчування. Популярністю користується і інший національний напій — «шоро». Це газована на основі пшеничного борошна, яке склянками продається з вуличних лотків.