День Катастрофи і героїзму європейського єврейства встановлений на згадку про шість мільйонів євреїв, знищених нацистами в період Другої світової війни.
Антисемітизм, як ідеологія і політичний рух, спрямований на боротьбу з євреями, виник наприкінці 70-х років 19 століття в Німеччині. Поступово антисемітизм ставав складовою частиною програми політичних партій і зброєю в політичній та пропагандистській боротьбі.
Новий підйом войовничого антисемітизму позначився в Німеччині наприкінці Першої світової війни, але широкі кола населення в цій країні він охопив лише після її поразки і приходу до влади соціал-демократів. З звеличування «раси», «крові» та інших символів, які увійшли в арсенал націоналістичного міфотворення, антисемітизм поширився серед широких верств німецької громадськості. Криза, що паралізувала світову економіку в 1930-і роки, призвів до того, що антисемітизм в Німеччині став приймати все більш крайні форми.
Уже під час обговорення плану нападу на СРСР, що проходив у німецькому генеральному штабі навесні 1941 року, говорилося про ліквідацію комісарів, які потраплять у полон, а також євреїв. 20 січня 1942 в Берліні відбулася нарада низки керівників нацистської партії й урядового апарату Німеччини, на якому був вироблений план винищення єврейства Європи.
«The Holocaust» by George Segal (Фото: bastique, Flickr.com) Механізм масового знищення євреїв був приведений в дію і почав працювати на повну потужність у всіх країнах Європи. Висилка проводилася під різними приводами. Обман і засоби маскування для введення в оману застосовувалися до кінця — до входу в газові камери.
Населення більшості країн Західної Європи бачило в нацистському антисемітизмі складову частину окупаційної політики загарбників і в певних випадках демонструвало свою солідарність з переслідуваними євреями. Неєвреїв, ризикувати в роки Катастрофи життям задля порятунку євреїв, законом про збереження пам'яті мучеників і героїв (1953) присвоєно в Ізраїлі почесне звання «хасидів уммот ха-олам» (праведники народів світу).
«Апокаліпсис Голокосту» (Фотоколаж Лева Левінсона) Символом єврейського Опору стало повстання у Варшавському гетто. 19 квітня 1943 року (27 нісана за єврейським календарем) німецькі частини, застосовуючи артилерію і бронемашини, почали планомірне руйнування гетто й знищення його жителів. Протягом п'яти тижнів захисники гетто чинили героїчний опір переважаючим силам ворога. 16 травня 1943 ліквідація Варшавського гетто закінчилася.
День Катастрофи і героїзму, Йом а-Шоа, відзначається 27-го числа місяця нісана. У цей день по всьому Ізраїлю звучить траурна сирена. На дві хвилини припиняється всяка діяльність, зупиняється транспорт. Люди завмирають в шанобливому і скорботному мовчанні. У багатьох будинках запалюють поминальні свічки. У меморіальному музеї «Яд ва-Шем» в Єрусалимі проходить офіційна церемонія поминання жертв Катастрофи. Мільйони євреїв, що живуть в Ізраїлі і за його межами, читають у цей день заупокійну молитву «Кадіш».