Прагнення ліквідувати расизм змушує нас звернути увагу на те, як його збереженню сприяють проведена державами політика та позиція приватних осіб. Сьогодні я закликаю держави-члени, міжнародні та неурядові організації, засоби масової інформації, громадянське суспільство і всіх осіб спільно боротися з проявами расизму, де б і коли б вони не мали місце.
Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун
Тиждень солідарності з народами, які борються проти расизму і расової дискримінації (Week of Solidarity with the Peoples Struggling against Racism and Racial Discrimination), починається 21 березня — в Міжнародний день боротьби за ліквідацію расової дискримінації. У цей день в 1960 році в Шапервіле (Південна Африка) поліція відкрила вогонь по учасниках мирної демонстрації проти законів режиму апартеїду; загинули 69 людей.
Рішення відзначати Тиждень солідарності прийняла Генеральна асамблея ООН в рамках програми першого Десятиліття дій по боротьбі проти расизму і расової дискримінації в 1979 році.
У резолюції Генеральної асамблеї говориться, що всі держави повинні вжити заходів для оголошення караним за законом всяке поширення ідей расизму. Крім того, всім країнам — членам ООН рекомендується зробити все можливе для заборони діяльності організацій, заснованих на расовій ненависті і забобонах, включаючи фашистські і неофашистські об'єднання, а також приватні клуби та установи, які практикують расові критерії доступу.
Незважаючи на всі зусилля світової спільноти, випадки расової та етнічної дискримінації відбуваються на планеті щодня, що утрудняє розвиток людства. Расизм і нетерпимість можуть приймати самі різні форми: від порушення основоположних принципів рівноправності до розпалювання етнічної ненависті, яка може призводити до геноциду.
Організація об'єднаних націй займається цим питанням з моменту свого заснування, і заборона расової дискримінації закріплено у всіх ключових міжнародних документах з прав людини. У 2001 році на Всесвітній конференції проти расизму була прийнята найбільш авторитетна і всеосяжна програма боротьби з цим явищем, що отримала назву Дурбанської декларації.