Бабині каші

У день Бабиних каш прийнято вшановувати повитух. Їм приносили щедрі подарунки і частування. Приходили з дітьми, щоб бабки їх благословили. Особливо в цей день до бабок рекомендувалося ходити майбутнім мамам і молодим дівчатам.

Пізніше православна церква стала відзначати в цей день свято Собор Пресвятої Богородиці.

Бабка повивальний — в селі всім рідня дальня. Ні одні батьківщини не обходилися без повитухи. Бабка пособляла породіллі. І була вона, як мовляли, з руками. Знаючи звичаї старовини, бабка знала свою справу. При муках породіллі затоплювала лазню, виводити породіллю за сонцем. Бабканье — повіванія — утворялось добрим слівцем, добрими травами, добрими молитвами. Одимляя породіллю, тобто, запаливши березову лучину і підпалюючи полин з травою безсмертника, бабка радела про легких родинах.

А ще, не в такі далекі часи, матінка збирала дітлахів ввечері і вчила їх славити Різдво, обсипати зерном — на довгий вік, на щастя, на благополуччя. Простіше простого було у святковий годину видати по шматку пирога, побалувати дітей журавлиною на меду. Але матінка знала: «Не у всякому будинку коровай випечений, та ще, щоб всьому сімейству вдосталь».

І ось дітлахи повинні були заслужити частування, усім світом дитячим покуштувати порівну і ситі, і солодощів. «Подайте корівку, масні головку, на поду печінки, корівку золочені!». І в дитячий короб від усякого будинку виносили і большуха, і дівиці-нареченої обрядове печиво, яке по своєму облич схожа худібка. А дітлахи підбурювали: «Ти, господине, подай! Ти, отрадушка, подай! Подавай — не ламай! Відлам трошки — буде Ермошка. Відлам окраєць — буде Андрюшка. А подаси середину — бути весіллю!».

І так дитячий короб тяжчав. І юрбою славільщікі бігли до чиєїсь протопленій лазеньці, ділили між собою частування. Це було радісне час ігор, забав. Діти пізнавали один одного і по-дитячому були щасливі, запам'ятовуючи це зимове чудовий час.

Спостерігали і за прикметами: якщо цей день ясний, то буде хороший урожай проса. Каша в печі підрум'яниться — до снігу. Якщо синички зранку пищать, можна чекати до ночі морозу. А ось безперервний крик ворон і галок обіцяє снігопади і завірюхи.